Київський національний університет імені Тараса Шевченка заборонив російські джерела та закрив програми з вивчення російської та білоруської мов.
Про це сказав ректор університету Володимир Бугров в інтервʼю Українським Новинам.
"У нас в інституті філології вивчалася російська мова і література, білоруська мова і література, фарсі (перська). В минулому році ми ці програми закрили. Але це емоційний крок", – сказав ректор.
Також КНУ заборонив російські джерела.
Підписатись
За словами Бугрова, з ідеологічної точки зору і з точки зору деколонізації це абсолютно правильно, але це треба було робити раніше.
"Я спілкуюся з багатьма українськими видавцями, і держава мала би набагато раніше звернути увагу на програму підтримки українського книговидання. Ось чому багато українських письменників друкувалося в Росії. Українське книговидання знаходилося на постійних гойдалках. Під якусь дату щось видали і все. Але ми ж розуміємо, що якщо немає районної бібліотеки, де хлопчик чи дівчинка піде взяти цікаву книжку, то прищеплювати любов до книжки буде через якийсь час нікому і нікому. І тому, власне кажучи, потрібно не лише забороняти російську книгу, але потрібно робити це розумно, заміщуючи на те місце англомовну книгу, та насамперед – україномовну", – зазначив Бугров.
Разом з тим, за словами ректора, історичні джерела російською мовою все ж таки використовуються, а переважна більшість технічної літератури сьогодні замінена на англомовні джерела.
Ректор вважає, що російська література в Україні має вивчатися, але під наглядом фахівця.
"У нас на медичному відділенні чи на біологічному факультеті ми вивчаємо віруси, у тому числі патогенні, так само в університеті чи в декількох має вивчатися російська література, але під наглядом викладача-дослідника, який може пояснити як від Достоєвського дійшли до Захара Прилєпіна, як від російських філософів "Срібної доби", які були гуманістами, дійшли до Дугіна з його людиноненависницькою ідеологією. Має бути критичний аналіз", – вважає Бугров.
Також він запевняє, що русистика повинна стати спеціальною дисципліною, як свого часу в США совєтологія.
"У радянські часи, у провідних американських і європейських університетах була "совєтологія". Тобто фахівці, які для військового та політичного керівництва досліджували і готували висновки. Так само на сьогодні ми повинні формувати цю русистику спеціального ґатунку, тому що ми маємо розуміти, що може бути через 5 чи 10 років, хто там є лідерами, з ким далі працювати", – впевнений Бугров.
