Загрози для дітей в інтернеті є серйозною та багатогранною проблемою, що вимагає непохитної уваги з боку дорослих. Вони мають бути ще більш пильними, щоб помітити зміни у поведінці дитини та запобігти наслідкам кіберзлочинців.
За даними досліджень, проведених в США, кіберзлочинці застосовують чотири етапи поведінки під час налагодження комунікації з дитиною:
- Злочинці використовують соцмережі, месенджери, ігри та форуми, щоб ініціювати контакт із дітьми. Вони часто виявляються фальшивими, містять зображення з інтернету, а їхня мета – створення переконливих цифрових персонажів, за допомогою яких вони наближаються до дітей
- Злочинці видають себе за дитину такого ж віку, щоб створити довірливі відносини з дитиною. Вони надсилають власні відверті зображення, щоб знизити підозру, і можуть комунікувати з багатьма дітьми, поки не досягнуть успіху.
- Зловмисник переходить до онлайн-грумінгу. Він ретушує фото, надіслані дитиною, щоб вони виглядали порнографічними, та погрожує показати їх родині, друзям, вчителям. На цьому етапі використовується багато методів вимагання та прямих погроз з психологічним тиском.
- Зловмисник починає поширювати ці зображення в даркнет та у мережах дитячої порнографії.
ГО #stop_sexтинг у партнерстві з Ресурсним Центром Недержавних Організацій, за фінансової підтримки Українського Гуманітарного Фонду зібрали 5 типових суджень батьків про безпеку в інтернеті, які варто переосмислити для захисту дітей.
Підписатись
1. «З нами такого не станеться!» Багато родин стають, так званими “жертвами оптимізму” через надмірну впевненість про те, що негативні події навряд чи трапляться саме з ними. Однак онлайн-злочини можуть торкнутися кожного. На жаль, такі випадки трапляються частіше, ніж більшість усвідомлює. Жодна сім’я не звільнена від потенційних небезпек онлайн-світу.
2. «Усі це роблять!» Батьки не замислюючись публікують фотографії дітей в інтернеті – це звична справа. Багато хто не може протистояти тиску суспільства та трендам розмістити фотографії дітей у соцмережах. Дуже часто саме ці фотографії редагують і спотворюють злочинці для шантажу дітей. Тому усі члени сім’ї повинні протистояти цьому тиску поширення фотографій в інтернеті.
3. «Мої діти не проти!» Сьогодні діти найменшого віку мають цифровий відбиток, який ініціювали їхні батьки без згоди. Це є зневагою до приватного життя дітей і може мати тривалий вплив на їхню впевненість у собі, особисте та професійне майбутнє, а також стосунки між батьками та дітьми.
Такі дії знижують розуміння важливості конфіденційності в інтернеті дітей у молодшому віці. Припущення, що діти не будуть проти, помилково. У Римі проходила судова справа, де суд вирішив, що мати повинна видалити всі зображення свого сина з Facebook і заплатити штраф у розмірі 10 000 євро, якщо вона продовжить публікувати фото без його згоди.
4. «Ми не встигаємо за їхніми технологіями!» Багато батьків приголомшені та налякані, адже не можуть встигнути за оновленнями. Оскільки технології продовжують відігравати значну роль у житті дітей, підвищення цифрової грамотності батьків за допомогою, наприклад, онлайн-ресурсів має стати пріоритетом.
5. «Вони просто онлайн спілкуються з друзями!» Попри те, що батьки цікавляться тим, з ким їхні діти розмовляють дорогою зі школи або на подвір’ї, вони можуть не знати, з ким їхні діти спілкуються в інтернеті. Тому подібно до інтересу про офлайн-життя дітей, потрібно проявляти його і до онлайн-життя.
