"В Україні запит на реалізацію освітніх проєктів величезний. Тому, якщо мені вдасться перемогти, то я точно знаю, куди ці кошти можна залучити, до яких проєктів і що саме реалізувати в Україні". Такими планами на майбутнє поділився вчитель української мови Артур Пройдаков, який вперше в історії потрапив у десятку найкращих педагогів світу за версією премії Global Teacher Prize. Її переможець має отримати 1 мільйон доларів на реалізацію освітнього проєкту. Церемонія вручення премії відбудеться 8 листопада у штаб квартирі ЮНЕСКО в Парижі.
Тож в інтерв'ю Радіо Культура Артур повідомив, що сподівається особисто потрапити на неї. Адже це найкращий спосіб донести світові кілька важливих, на його думку, меседжів: "Я розумію, що маю говорити і про проблеми, які існують на прифронтовій території, і про питання з доступом до освіти тих українських дітей, які зараз перебувають за кордоном. Тобто я маю ці аспекти порушувати і шукати варіанти порозуміння і співпраці".
Це досвід, яким ми маємо ділитися
Артур Пройдаков у ТОП-10 премії Global Teacher Prize. Це вперше в історії український вчитель потрапив до десятки найкращих педагогів світу, чи я помиляюся?
Я б одразу хотів зазначити, що ця премія не така вже стара, їй менше 10 років. І в історії вже були українські вчителі, які потрапляли до топ-50. А в десятку – маю честь бути першим представником. В українській версії премії мені вдалося навіть перемогти в 2021 році. Це була премія Global Teacher Prize Ukraine.
А як у Global Teacher Prize визначали, що ви найкращий викладач саме з української мови і літератури?
Я думаю, що вони не визначали найкращого вчителя конкретного предмету. Там є такий критерій як внесок в життя спільноти, видатний внесок в життя учнівства, у професію, взагалі в освіту. І наскільки я знаю, в десятці є вчителі різних предметів. Хтось викладач IT, хтось викладач правознавства, хтось вчитель української мови і літератури. Які саме тут критерії домінантні, мені важко сказати. Можливо, зможу поспілкуватися з організаторами і уточнити. Але мені здається, що вони вивчають анкети. Вони мали онлайн-співбесіди з усіма фіналістами і якимось чином визначали за своєю методологією. Тобто, тут не йдеться про те, що ми проводили якісь відкриті уроки офлайн чи онлайн. Я подав анкету, відповів на достатньо глобальні питання розлого. Було 10 питань про освітній процес взагалі. Я провів дві онлайн співбесіди з організатором премії. І я ще відзняв маленьке відео про особливості своєї діяльності. В ньому я акцентував не тільки на своїй історії, а на тому, що зараз роблять освітяни, за часів повномасштабної війни. Тому що це також важливо і це, напевно, та історія, якої немає в інших країнах. Це той досвід, яким ми маємо ділитися і розказувати світові, як ми долаємо ці виклики. Як, навіть за умов повномасштабної війни, навчальний процес не зупиняється, він триває. І більше того, ми намагаємось, щоб і якість сильно не просідала.
Фото: Радіо Культура
Що далі, ви кудись поїдете на нагородження?
Грамоти чи ордена напевно не дадуть. Але 8 листопада в штаб квартирі ЮНЕСКО в Парижі відбудеться церемонія. Сподіваюся, що я зможу виїхати і потрапити на неї особисто. Це буде 42 сесія ЮНЕСКО і в рамках цієї сесії буде церемонія вручення Global Teacher Prize. І там тільки один/одна з десяти здобуде перемогу. Переможець або переможниця має отримати 1 мільйон доларів на реалізацію освітнього проєкту. Тобто тут важливо наголосити, що це кошти, які переможець може витратити не на якісь особисті потреби, а на реалізацію освітньої компоненти, ідеї, мрії, тощо. І я можу сказати, що в Україні запит на реалізацію освітніх проєктів величезний. Тому що в нас є питання з надолуженням освітніх втрат, є питання з доступом до онлайн або офлайн освіти. Тому скажу наперед: якщо мені вдасться перемогти, то я точно знаю, куди ці кошти можна залучити, до яких проєктів і що саме реалізувати в Україні.
А куди саме їх можна залучити?
Нас всіх десятьох вже називають переможцями, тому винятково на перемогу я не налаштовуюся. Тут важливий досвід участі. По-друге, я хочу поспілкуватися з представниками з інших країн, залучити їх, запросити до України. А якщо все-таки налаштовуватися на перемогу, то я би хотів реалізовувати який преєкт разом з іншими учасниками освітнього процесу. Я б акцентувався на тих регіонах, які не мають доступу до офлайн-освіти, щоб там організувати якісь активності, якісь курси з надолуження освітніх втрат.
Підписатись
"Дуже почесно бути в такому списку"
Запитання світоглядне. Ви тепер відчуваєте тягар відповідальності?
100%. Я намагаюся усвідомити те, що на церемонії нагородження, під час спілкування з іноземними медіа, я маю презентувати не лише себе, свій досвід, а й освітян України. Можливо, ніхто мені не давав повноважень представляти, але я розумію, що маю говорити і про проблеми, які існують на прифронтовій території, і про питання з доступом до освіти тих українських дітей, які зараз перебувають за кордоном. Тобто я маю ці аспекти порушувати і шукати варіанти порозуміння і співпраці.
І важливий меседж, який я хочу сказати. Багато людей думають, що в Україні зараз немає освіти, що діти не ходять в школу і вчителі не працюють. Так от моя місія в цьому випадку – розбити ці дезінформаційні меседжі і повідомити про те, що вчителі працюють, намагаються працювати максимально якісно і, власне, ми можемо долати наші освітні проблеми. А загалом, дуже класно, що голос України там буде і вона буде представлена. В цій десятці є США, Канада, Великобританія, Гана, ПАР, і там є Україна. Мені здається дуже почесно бути в такому списку.
Для декого це привід для заздрощів. Ви відчували щось подібне?
Є дві сторони медалі. Моя стрічка в соцмережах вся позитивна, моя "бульбашка" мене підтримує і я це відчуваю. І звичайно, що за цей час у мене з'явилися вже і перші хейтери, які щось шукають, якісь темні плями в моїй біографії. Я намагаюсь на це не звертати уваги, бо розумію природу людської натури,. Але в цілому я скажу, що в моєму оточенні 95% підтримки і я відчуваю саме позитивну енергію.
У школі треба читати менше творів літератури, але читати їх якісніше
Чому діти не дуже люблять школу, яка ваша версія?
Мені здається, що дуже багато залежить від тональності і від інтерпретації вчителя. Тобто, як вчитель або вчителька подає цей матеріал, як зацікавлює цим твором. Чому дітям не подобається школа? Я думаю, що причина в системі мотивації. Очевидно, було б класно, якби, наприклад, за три уроки можна було виконати якийсь мінімум завдань і наступні уроки не ходити або не виконувати. Але цього в школі немає. Тому, напевно, перше, чому діти не люблять школу – це відсутність мотивації і якась "приреченість". Тому що всі знають, що після п'ятого класу буде шостий, а після 11-го – ЗНО чи НМТ.
Якщо погоджуватися з цією думкою, то, напевно, тут є нюанс у змісті освіти. І мені здається, що сучасній українській школі, можливо, не вистачає саме змістовного компоненту. Тобто ми пишемо, що програма виконана, що ми прочитали, академічно все зробили, але за цією паперовою роботою втрачається зміст. І цим ми інколи грішимо. Це, напевно, найбільша наша біда – ми рухаємося вперед, бо маємо щось вичитати, а в дітей в кінці року в голові "каша". Тому я прибічник теорії про те, що нам в школі треба читати менше творів літератури, але читати їх якісніше.
Фото: Фейсбук сторінка Артура Пройдакова
А що у вашому розумінні буде хорошим результатом вивчення літератури у вашому класі?
Я дуже хочу, щоб мої учні після уроків літератури, по-перше, знали основи класичної української літератури. Так, можливо, вони прямо казатимуть, що нам не подобається Мартин Боруля. Але які створи їм "заходять" краще. І якщо, наприклад, в кінці школи учень скаже, що мені подобається Підмогильний, Багряний, Леся Українка класно написала, то мені здається, що навіть знаючи ці 5-6 текстів і на них рівняючи всю іншу українську літературу, це вже якась перемога може бути. По-друге, я дуже обережно намагаюся запроваджувати сучасну українську літературу на уроках. Є дуже класна підбірка 30 найкращих українських оповідань і ми беремо ці тексти. Мені дуже важливо показати, що українська література – це не лише від Шевченка до Андруховича, а вона живе, буяє просто зараз. І якісь кілька імен, на свій розсуд, я можу підказати дітям. І якщо дитина кілька творів запам'ятала з програми, а ще знає кілька творів сучасних, які вона може читати надалі, то це буде перемога.
Потрапити в ТОП-10 Global Teacher Prize – це вже певна стеля. Але ваші амбіції, очевидно, сягають вище. Чого ви хочете далі досягнути – директор школи, міністр освіти?
По-перше, я хотів би залишатися в освіті як вчитель, тому що тут ще дуже багато роботи. Я хочу залишатися в школі, але не хочу йти в шкільне управління. Станом на зараз, ні. Але я би хотів і вже долучаюсь до реалізації якихось освітніх проєктів за межами школи, які охоплюють інші громади, інші населені пункти. І, можливо, якась співпраця з міністерством. Але поки що я бачу себе в шкільні освіті, власне, в ролі вчителя.
Титульне фото: Артур Пройдаков на Global Teacher Prize Ukraine. 2021 рік. ФБ-сторінка "Artur Proidakov"
