Проблема надмірної завантаженості вчителів залишається актуальною і в 2026 році / Magnific
Українські освітяни продовжують приділяти значну кількість часу паперовій роботі, складанню звітів та іншим позаурочним завданням. Згідно з твердженням освітньої омбудсменки Надії Лещик, ситуація з необґрунтованими обов’язками педагогів у 2026 році не зазнала позитивних змін.
Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook, реагуючи на висловлювання міністра освіти і науки Андрія Буценка щодо перевантаженості вчителів. Лещик також оприлюднила результати опитувань педагогічних працівників та приклади завдань, якими займалася Служба освітнього омбудсмена цього літа.
Скільки часу освітяни витрачають поза аудиторією?
Питанням надмірної робочої нагрузки Служба освітнього омбудсмена займалася ще у 2025 році. Опитування виявило, що 76,7% педагогів заповнювали різноманітну документацію, 63,8% обробляли фото- та відеоматеріали для підготовки звітів, а 51,9% займалися написанням звітів.
Частина такої діяльності взагалі не передбачена офіційними посадовими інструкціями. Згідно з іншим дослідженням, 38,2% опитаних освітян щодня приділяли від однієї до двох годин виконання сторонніх обов’язків, а ще 19,75% — від двох до трьох годин.
На жаль, у 2026 році кардинальних змін не відбулося,
– підкреслила Лещик.
Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати
За її словами, в умовах повномасштабної війни навантаження на педагогів лише посилилося. Це спричинено не лише стандартною шкільною документацією, а й додатковими заходами та дорученнями, що надходять до освітніх закладів.
“Листи щастя” та виклики освітян з відпустки
Лещик звернула увагу на листи, які надходять до шкіл із вимогою організувати певні заходи, опублікувати матеріали або прозвітувати про виконану роботу. Такі документи вона називає “листами щастя”, частину яких їй надсилають самі освітяни, а інші можна знайти у загальному доступі.
Серед випадків, які Служба освітнього омбудсмена розглядала цього літа, було розпорядження залучити педагогів до благоустрою міської території. В іншому випадку від навчального закладу вимагали розмістити певну інформацію на вебсайті та в соціальних мережах, а потім надати звіт про це.
Установа направила лист до областей, звідти його переслали до громад, громади – до закладів освіти, а освітяни, виконуючи цей лист, проводили рекламну кампанію серед батьків. На жаль, у деяких областях ніхто не поставив питання, чому і на якій підставі державна установа рекламує приватний бізнес, та не зупинив подальше розповсюдження цього листа,
– розповіла Лещик.
Ще одна вимога стосувалася розміщення певних даних на шкільних комп’ютерах із наданням скріншотів як підтвердження. Для цього деяких педагогів викликали з відпустки, а в одному із закладів необхідні зображення було згенеровано за допомогою штучного інтелекту, щоб уникнути необхідності повернення вчителів на робочі місця.
Служба освітнього омбудсмена раніше вже зверталася до державних органів із закликом не змушувати школи та педагогів організовувати заходи, публікувати фото- і відеоматеріали або надсилати звіти, якщо така діяльність не передбачена їхніми безпосередніми службовими обов’язками.
Омбудсменка готова сприяти змінам
Заява Лещик була відповіддю на слова Андрія Буценка щодо перевантаження освітян додатковими завданнями. Освітня омбудсменка зазначила, що готова брати участь у розробці ініціатив, спрямованих на зменшення такого навантаження.
Готова долучитися до розробки пропозицій на державному рівні, які допоможуть зменшити навантаження на педагогів,
– наголосила омбудсменка.
Служба вже має результати опитувань педагогів, аналіз вимог та звітів, що надходять до освітніх установ, а також конкретні звернення вчителів стосовно завдань, які не входять до їхньої основної професійної діяльності.