Студенти Львівської політехніки презентували розробку АЕС майбутнього / Колаж 24 Каналу
Випускники Національного університету “Львівська політехніка” запропонували новаторську концепцію атомної електростанції, розрахованої на 2100 рік, і здобули перше місце у загальнонаціональному конкурсі, організованому Українським ядерним товариством. Команда розробила модель об’єкта у місті Миколаїв, базуючись на реакторах AP1000, і інтегрувала в АЕС екологічно стійкі рішення, зокрема градирню, переобладнану на теплицю для вирощування сільськогосподарських культур.
Згідно з повідомленням навчального закладу, переможцями змагання “Концепт-дизайн: атомний об’єкт 2100” стали Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко під науковим керівництвом доцента Леоніда Вознюка.
Якими були умови конкурсу?
На створення проєкту команда мала всього 3 дні, оскільки одночасно завершувала навчання на бакалавраті та готувалася до вступу на магістерську програму.
Незважаючи на відсутність попереднього досвіду у сфері ядерної енергетики, випускники Інституту архітектури та дизайну випередили за результатами фахівців та студентів з усієї України.
Переможці конкурсу: Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко / Фото з офіційної сторінки вишу
Не користуєтесь Telegram? 24 Канал доступний у WhatsApp. Підпишіться та читайте перевірені новини Підписатись
Друге місце у фінальному етапі зайняв Київський національний університет будівництва і архітектури, а третє місце здобула Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.
Поєднання екобруталізму з природним ландшафтом
Автори проєкту обрали Миколаїв як місце розташування майбутньої електростанції, враховуючи його промисловий потенціал та близькість до водних ресурсів. За основу генерального плану архітектори взяли існуючий рельєф місцевості та водойми, навколо яких сформували функціональні зони комплексу.
Концепція розробки базується на стилі екобруталізм, який поєднує масивні бетонні конструкції з елементами озеленення та інтеграцією в ландшафт.
Деякі будівлі були заглиблені в землю для створення додаткового захисту, а дахи були перетворені на зелені тераси для покращення термоізоляції споруд.
Раніше ми шукали різні приклади, аби знайти натхнення. Ми розглянули багато ідей і врешті-решт зупинилися на поєднанні бруталізму та екологічних підходів,
– поділився Віталій Бігун, один з авторів проєкту.
Візуалізація проєкту АЕС / Зображення з офіційної сторінки вишу
Адаптація американських реакторів AP1000
У центрі комплексу передбачено розміщення двох енергоблоків, кожен потужністю 1000 мегаватів. Під час розробки плану студенти аналізували характеристики американського реактора AP1000 і порівнювали його з енергоблоками ВВЕР-1000.
Молоді спеціалісти адаптували двопарогенераторну схему AP1000 до українських реалій, узгодивши архітектурні рішення з технологічними вимогами.
Журі конкурсу оцінювало представлені роботи за їхньою інженерною логікою та відповідністю майбутнім галузевим стандартам.
Ключовими критеріями були технологічна обґрунтованість та відповідність вимогам ядерної енергетики. Студенти глибоко дослідили процеси виробництва енергії та вивчили виробничі стандарти,
– зазначив Леонід Вознюк, науковий керівник проєкту.
Градирня у вигляді всесезонної теплиці
Виразною особливістю проєкту стала градирня, трансформована у багатофункціональну споруду. Навколо конструкції для охолодження, виконаної з бетону, облаштували скляну оболонку з елементами вертикального озеленення.
Тепло, що виділяється під час роботи станції, використовується для підтримання оптимальної температури всередині оболонки. Це дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури цілий рік, незалежно від зовнішніх погодних умов.
Після успішного захисту своєї концепції, 19 серпня, команда переможців разом з керівником була запрошена на ознайомчий візит до Південноукраїнської атомної електростанції.
Генеральний план АЕС: перегляньте зображення
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що студент КПІ Ігор Клименко розробив робота, здатного ідентифікувати та нейтралізувати міни. Ця ідея виникла у нього ще після початку бойових дій на сході України, коли юнак почав відвідувати заняття з робототехніки у Малій академії наук.
Згодом Ігор вирішив застосувати для цього квадрокоптери та дрони. Протягом двох років він працював над проєктом Quadcopter Mines Detector, мета якого — допомогти військовим безпечно виявляти вибухонебезпечні предмети. За свою розробку Клименко отримав престижну нагороду Global Student Prize.
Дізнайтеся про інші винаходи українських дітей та підлітків, створені під час війни, які потенційно можуть змінити світ, у статті від 24 Каналу.