Чи допустимо промовляти “Миру – мир!”? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Фраза “Миру – мир!” видається настільки простою, що її легко трансформувати дослівно. Однак саме тут українська мова створює цікаву пастку.
Розглянемо походження вислову “Миру – мир!” та чи коректно він звучатиме українською, а також що означає поняття “мир” в українській мові, спираючись на джерело “Горох”.
“Миру – мир” – яка історія цього радянського гасла?
Попри процес декомунізації, у сільській місцевості все ще можна побачити радянський артефакт – напис “Миру – мир!”. Його часто зображали у вигляді мозаїки на будівлях, стелах із назвами населених пунктів чи на автобусних зупинках.
Старе радянське гасло / Фото Олесі Кух
І попри, здавалося б, позитивний зміст гасла, не всі усвідомлюють його як помилку чи неприємний відгомін минулого. Навпаки, деякі вважають: “Це і зараз актуально”. Однак, якщо розбирати окремі слова, виникає цікаве мовне питання, а саме походження цього гасла є не зовсім однозначним.
Радянський лозунг “Миру – мир!” був усталений у тогочасній пресі з травня 1951 року, а в попередній формі він звучав інакше: “Мир – миру!” від 3 травня 1949 року.
У російській мові слово “мир” у першій частині фрази означає сукупність людей, людство, усі народи, тоді як “мир” у другій частині — відсутність конфліктів, спокій, тиша. І російською мовою вислів звучить дуже лаконічно та несе глибокий зміст. Проте, все не так просто.
Це гасло має цікаве походження, адже “справедливі” та атеїстичні комуністи насправді запозичили його з… релігійних джерел. Походження цього вислову пов’язують із православною літургійною традицією. У “Великій єктенії” міститься прохання: “Мир Твоєму світу даруй”, а в “Просячій єктенії” – “Мир світу у Господа просимо”.
А єктенія – це особливий елемент богослужіння, під час якого священик або диякон послідовно виголошує звернення до Бога за Церкву, людей, державу, мир, здоров’я та інші потреби, а віряни відповідають встановленими молитовними формулами. Саме тому слово “мир” у таких молитвах має значення спокою, гармонії, відсутності ворожнечі та конфліктів.
Важливо знати! Цікаво, що свого часу різницю між цими двома значеннями передавали не тільки словами, а й написанням. У церковнослов’янській та дореволюційній російській орфографії існували дві форми: “миръ” – спокій, злагода, відсутність війни; “міръ” – світ, всесвіт, людська спільнота. Слова, що звучали однаково, мали різне написання та різні значення. Після орфографічної реформи це розрізнення на письмі зникло, і обидва слова почали писати ідентично – “мир”.
Цю цитату використовували як гасло ще за часів Російської імперії. Історик Костянтин Душенко зазначає, що найдавніша згадка цього вислову датується 1795 роком – в одемі Гаврила Державіна “Лебідь”, у рядку “И, проповедуючи мир миру…”.
Однак, як лозунг цей вислів почали використовувати пізніше: у квітні 1814 року його розмістили на емблематичному зображенні в Москві після здобуття Парижа.
Після Лютневої революції 1917 року гасла “Мир усьому світу!” та “За мир усього світу!” стали особливо популярними. У 1924 році Володимир Маяковський завершив свій вірш “Пролетарію, у зародку задуши війну!” закликом “Миру – мир, война – войне”. У 1949 році цю ж формулу “Миру мир!” використав Ілля Еренбург на Всесвітньому конгресі прихильників миру в Парижі, а 1950 року під нею збирали підписи під Стокгольмською декларацією. Від травня 1951 року в радянській пресі остаточно закріпилося гасло “Миру – мир!”.
І воно дуже часто використовувалося у промовах, а також було створено скульптурну композицію Станіславом Савіцьким під такою назвою. Ці типові пам’ятники та гасла встановлювалися у багатьох населених пунктах Радянського Союзу як символ пропаганди боротьби за мир та дружбу між народами. Хоча, як показала історія, це було зовсім не так.
Цікаво! 21 вересня – Міжнародний день миру! А символом миру в усьому світі вважається білий голуб. Голуб став символом миру ще з біблійних часів: саме голуб приніс Ною оливкову гілку як знак того, що потоп завершився і земля знову придатна для життя. У ХХ столітті цей образ набув особливої популярності завдяки малюнку Пабло Пікассо “Голуб миру” і став міжнародним символом миру та ненасильства.
Історія “Голуба миру” Пікассо: дивіться відео
Як перекласти російський напис українською?
Повернімося до мовного аспекту. Українською мовою при буквальному перекладі звучання зміниться: “Світові – мир!”. Бо планета або людство в українській мові – це “світ”, тоді як “мир” як “спокій” є словом праслов’янського походження, тому воно існує і в нашій мові. Хоча, у словниках, “мир” з позначкою “застаріле” можна знайти у значенні – земля з усім, що її населяє.
Якщо йдеться про побажання припинення війни, що є надзвичайно актуальним для українців сьогодні, то природний відповідник: “Хай буде мир!”, “Мир усьому світу!”.
А ще для українців стало звичним вітання чи побажання: “Мирного тобі дня /ночі”. Хоча здавна також існувало побажання доброї дороги – “Їдь/іди/зоставайся з миром!”, щоб подорож минула добре та спокійно.
Але найцікавіше починається, коли ми аналізуємо саме українське слово “мир”.
“Всім миром” – це зовсім не про відсутність війни
У сучасній українській мові “мир” перш за все означає стан спокою, гармонії, відсутність війни та ворожнечі.
Ми вживаємо вислови:
-
“жити в мирі”;
-
“боротися за мир”;
-
“бажати миру”;
-
“після війни настав мир”.
Це значення знайоме кожному.
Однак існує й інший “мир”, як у вислові “всім миром”. В українській традиції “мир” міг означати громаду, спільноту людей, усіх членів певного товариства.
Саме тому “всім миром” – усією громадою, усі разом. Наприклад: “Всім миром толоку робили”. Це традиційна українська сільська взаємодія громадою, наприклад, при будівництві житла або під час збору врожаю.
Тобто йдеться не про якийсь абстрактний “мир”, а про людей, які об’єдналися задля спільної справи. Це значення добре збереглося у фольклорі, художній літературі та діалектах.
- [Люлька:] Нехай мир розсудить, що робить з нею. (С. Васильченко)
- Біля зборні зібрався весь мир. (М. Коцюбинський).
- – Пришліть когось на переговори – миром можемо дійти згоди. (Р. Іванченко)
Слово “мир” у різних значеннях зустрічається у низці народних прислів’їв та фразеологізмів:
- З ми́ром відпуска́ти (відпусти́ти) когось – відпускати когось без покарання, не чинячи йому перешкод.
- По миру́ пуска́ти (пусти́ти) – доводити до крайньої бідності, до становища жебрака.
- Ходи́ти (піти́ тощо) по миру́ – просити милостиню, жебракувати.
- З миру по нитці – голому сорочка – зібрати з громади навіть малі пожертви, і вийде значний внесок.
- На миру́ – серед людей, у присутності людей.
- Обіцяти / сказати перед усім миром – сказати щось перед громадою.
- Мир вам!; Мир сьому́ до́му! – уживається як привітання того, хто входить у дім
Це ще не всі значення слова “мир”, які подає словник:
- Мир – це також назва рослини, лободи запашної або герані червонолистої.
- Існує слово мирро / миро – запашна олія, яка використовується в християнських церковних обрядах. Вважається, що ім’я Мирон походить від цього слова – буквально: той, хто пахне миром.
- “Мир”, це і частина низки слов’янських імен, як чоловічих, так і жіночих, які знову стають популярними: Володимир (той, хто володіє миром), Любомир (той, хто любить мир), Дзвенимир (той, хто прославляє мир), Яромир (сонячний світ/мир), Мирослав (той, хто славить мир).
Ось таке неоднозначне слово “мир”. Саме тому дослівний переклад російського “Миру мир” може бути оманливим. В українській мові для двох різних значень природно використовувати різні слова.