Де помилка у цих словах? / Magnific. Ілюстративне фото
Хиби у мовленні з’являються не спонтанно. Найчастіше їх виникнення пояснюється певними закономірностями: запозиченням з інших слів, історичними трансформаціями або впливом іншої мови.
На прикладі трьох дуже вживаних слів продемонструємо, як носії української мови роблять помилки. Чому некоректно казати “четверг”, “слідуючий” та “природній”, розповідаємо з посиланням на роз’яснення мовознавиці Оксани Миколаївни.
Чому ці три слова – помилки?
Мовознавці вже давно відзначають цікаву тенденцію: переважна більшість мовних помилок не є випадковими. Людина прагне зробити слово “зрозумілішим” або ж несвідомо переносить у своє мовлення моделі з інших мов. Саме тому форми “природній”, “четверг” та “слідуючий” є настільки стійкими.
“Природній” чи “природний”? Правильно – природний. Хибна форма “природній” виникає через подібність до слів: останній, передній, нижній, верхній, освітній.
У згаданих прикметниках суфікс -ній є частиною кореня слова. Але прикметник “природний” утворено від іменника “природа” за допомогою суфікса -н-, тому жодного -ній тут немає.
Відтак, правильно казати:
- природний добір;
- природний газ;
- природний колір.
Цю норму закріплено у “Українському правописі” (2019) та “Словнику української мови” у 20 томах.
“Четверг” чи “четвер”? Правильно – четвер. Форма “четверг” є результатом впливу російського слова четверг.
В українській мові історично усталилася форма четвер, яка походить від праслов’янського četvьrtъ – “четвертий день”.
Літера “г” у цьому слові ніколи не була характерною для української літературної норми. Однак, вона з’являється при відмінюванні слова у родовому відмінку – четверга (кого? чого?): “Дожити до четверга”.
“Слідуючий” чи “наступний”? Правильно – наступний. Дієприкметник “слідуючий”, є калькою з російського “следующий”.
В українській мові дієслово “слідувати”, що означає йти за кимось, рухатися певним шляхом чи дотримуватися чогось. Але “слідуючий” не походить від цього слова.
Коли ж мова йде про послідовність, коректно використовувати:
- наступний;
- подальший;
- такий;
- черговий.
Таке пояснення надають Олександр Авраменко, мовний портал “Словотвір”, словник “Горох” та рекомендації Національної комісії зі стандартів державної мови.
Які слова з помилками ми вживаємо: дивіться відео
Отже, виявляється, що цих трьох слів в українській мові не існує, подібно до деяких абревіатур – РАЦС, залізничний вокзал, УЗД, ВНЗ.
Усі три помилки мають різне походження – від впливів російської мови до аналогій. Знати не лише правильну форму, але й причину її коректності, набагато корисніше, ніж просто завчити правило. Адже коли розумієш походження хиби, вона більше не повторюється.