Яка різниця між словами “відстрочка” і “відтермінування”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Перенесення оплати, зміна кінцевого терміну чи коригування дати зустрічі – у таких обставинах ми зазвичай говоримо про відстрочку або відтермінування. Більшість сприймає ці терміни як тотожні.
То чи справді слова “відстрочка” та “відтермінування” є синонімічними? З’ясуймо, чи є між ними відмінності та яке слово є доречнішим, посилаючись на Ukrainian Language.
Коли доречно вживати “відстрочка”, а коли “відтермінування”?
Коли необхідно змінити дату виконання певних зобов’язань, сплати чи завершення роботи, ми часто використовуємо слова “відстрочка” і “відтермінування” як абсолютні синоніми. Але чи справді вони мають однакове значення? Насправді ці слова дуже близькі за змістом, проте між ними існує певна відмінність, яку варто усвідомлювати.
Щоб краще це зрозуміти, варто звернутися до словників та ознайомитися з їхніми визначеннями. Цікаво, що самі слова “строк” і “термін” часто вживаються як взаємозамінні в українській мові. Однак, з похідними дієсловами ситуація дещо складніша.
Відстрочка – це офіційно дозволене перенесення терміну виконання певного обов’язку чи дії на пізніший час.
Наприклад:
- відстрочка сплати;
- відстрочка виконання судового вердикту;
- відстрочка від військового призову: Досі Іван, як студент, мав по військовій службі відстрочку. (Петро Колесник).
У слові “відстрочка” основний акцент ставиться на відкладенні здійснення дії.
Сьогодні термін “відстрочка” знайомий усім чоловікам і саме він присутній у військово-облікових документах.
Цікаво! Слово “відстрочити” може змінювати своє значення залежно від місця наголосу: “відстрОчити” означає змінити термін, а “відстрочИти” – це виконати шов на швейній машині, зробити рядок.
Відтермінування – це зміна встановленого строку чи терміну на пізніший час. Це слово утворене від терміну “термін”, який позначає встановлений часовий проміжок. Тому “відтермінувати” буквально означає перенести встановлений часовий проміжок.
Наприклад:
- відтермінування екзамену;
- відтермінування крайнього терміну;
- відтермінування старту проєкту;
- відтермінування оплати.
Тут увага концентрується насамперед на коригуванні призначеної календарної дати.
Натомість відстрочити походить від слова “строк” і означає відкласти виконання на певний період.
Обидва дієслова є коректними та зафіксовані сучасними словниками української мови.
Крім того, існує цікава ситуація: у словниках радянського періоду, зокрема в “Словнику української мови” в 11 томах, слово “відтермінування” чи “відтерміновувати” відсутнє. Професор Олександр Пономарів пояснює це тим, що наша мова постійно еволюціонує і поповнюється новими словами, як відображення часу.
Вона постійно поповнюється новими словами для позначення понять, які ще не мають назв, або ці нові слова збагачують синонімічні ряди. Словники видаються не щодня, тому не встигають фіксувати всі нові слова,
– пояснив професор.
Чи можна їх вживати як синоніми?
Слово відтермінування активніше використовується в сучасній офіційно-діловій мові, особливо коли йдеться про перенесення дат, строків та кінцевих термінів.
Відстрочка, навпаки, міцно вкоренилася в юридичній практиці. Саме тому вибір слова часто залежить не тільки від його значення, але й від усталеної практики в конкретній сфері.
Наприклад, обидві конструкції звучать цілком природно:
- відстрочка платежу;
- відтермінування платежу.
Однак, у законодавстві України усталеними є формулювання:
- відстрочка від призову;
- відстрочка виконання судового рішення.
Отже, “відстрочка” і “відтермінування” – це слова зі схожим значенням, оскільки обидва вказують на “перенесення”, але вони не завжди повністю взаємозамінні. У більшості буденних ситуацій можна використовувати обидва терміни, але в юридичних текстах краще дотримуватися тієї форми, яка закріплена в офіційних документах.