Матеріал – це корок чи пробка? / Magnific. Ілюстративне фото
Часом одне слово може означати кілька різних речей. А буває й так, що для певної речі існує конкретна назва, яку не слід плутати, тим паче надавати їй російськомовного звучання.
Матеріал, стійкий до вологи, чудовий теплоізолятор, майже невагомий і здатний відновлюватися прямо на дереві, українською мовою називається корок. Проте, у буденному вжитку його нерідко помилково називають “пробкою”. Звідки виникла така плутанина, ми пояснюємо, посилаючись на “Горох”.
Пробка чи корок – яке слово відповідає нормі?
Слово “пробка” знайоме більшості з нас, і ми вживаємо його без вагань. Пробка від вина, пробкова дошка, пробкова підлога… Але чи відповідає це правилам української літературної мови? Якщо йдеться про матеріал або затичку для пляшки?
Заглянувши до словників, ми виявимо, що слово “пробка” має багато значень:
- Матеріал, який отримують із зовнішнього шару кори коркового дуба.
- Загальна назва затичок різного призначення (для закриття бочок, пляшок тощо).
- Певний виріб, яким затюрюють, затуляють отвір в апаратах, приладах, печах і подібних конструкціях.
- Те, що перекриває доступ, шлях до чогось, перешкоджаючи дії чи функціонуванню.
- Один із типів електричних запобіжників.
Навіть у переносному значенні – “вилетіти пробкою”, тобто залишити якесь місце надзвичайно швидко.
Однак, ті ж самі українські словники пропонують як синонім інше слово – корок, майже в аналогічних значеннях.
Проте, коли ми говоримо про матеріал, а саме кору коркового дуба, яка використовується для різних цілей – закупорювання пляшок, як ізоляційний матеріал, декоративний елемент тощо, то правильна назва саме корок.
Бо дерево, деревину якого використовують, українською мовою називається саме – корковий (латиною – Quercus suber L., англійською – cork oak) – це вічнозелена рослина з родини букових.
Як добувають кору коркового дуба: перегляньте відео
Цікаво! Для отримання корка з дерева знімають виключно зовнішній шар кори зі стовбура та старої деревини. Ця процедура не завдає шкоди корковому дубу: приблизно за десять років кора повністю відновлюється, після чого її можна знову збирати. Завдяки своїй унікальній структурі, що нагадує безліч найдрібніших повітряних порожнин, корок є одним із найкращих природних тепло- та звукоізоляційних матеріалів. Недарма ще в середньовіччі його застосовували для утеплення приміщень у монастирях.
Отже, предмети, виготовлені з кори дуба, коректніше називати зі словом “корок” – корковий.
-
корок для пляшки;
-
коркова плитка;
-
коркова підлога;
-
натуральний корок.
Зазначимо, що в українській мові слово “корок” також використовується для позначення підборів жіночого взуття: каблук = корок. Усе просто: раніше, та й зараз, підбори часто виготовляли з коркового дерева.
Слово “пробка” в цьому значенні вважається некоректним і з’явилося під впливом російської мови, а до неї потрапило з німецької – propke. А от для позначення дорожньої ситуації краще вжити українське слово – затор.
Тому, якщо йдеться про матеріал – то це завжди корок. Висловлюйтесь українською!