Приголомшливий – що означає це слово? / Magnific. Ілюстративне фото
Є українські слова настільки яскраві, що їхній справжній зміст можна осягнути, лише звернувшись до історії.
Існують слова, зміст яких значно глибший, ніж здається на перший погляд. “Несамовитий” – саме до таких належить, розповідаємо про його значення з посиланням на “Горох”.
Походження та значення слова – “несамовитий”?
Коли людина перебуває у стані сильного гніву, збудження або діє неконтрольовано, про неї можуть сказати: “Він став несамовитим”. Але чому саме так? І, власне, несамовитий, то який?
Зазирнувши до словників, ми знайдемо кілька пояснень, які можна застосувати як до живого, так і до неживого: так можна описати як людину, так і емоції, чи навіть погоду.
Отже, несамовитий – це прикметник, яким позначають:
- втрату самоконтролю, стан нестямі, сильного збудження або шаленства.
- стан, коли людина не здатна відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх; божевільний.
- слово часто використовується в переносному значенні для опису чогось надзвичайно інтенсивного чи шаленого за своєю силою (наприклад, несамовитий вереск або несамовита радість, а також несамовитий вітер).
Тобто воно не означає просто “дуже сильний” чи “дуже гучний”. Його історія починається зі слова “сам”, а точніше “себе” – не подібний на себе – несамовитий.
Можливо, воно походить від давнього прикметника “самовитий”, який можна вважати архаїзмом, як і слово “рахманний”. Колись “самовитий” означало того, хто володіє собою, перебуває при здоровому глузді, має самовладання.
Префікс не- повністю змінює значення: не-самовитий – буквально той, хто ніби перестав бути самим собою, втратив владу над власними емоціями.
Це слово так яскраво передає стан людини, охопленої сильними почуттями; несамовитим можна стати від страху, кохання, гніву, запалу боротьби. Те, що сьогодні можуть описати як “на адреналіні”.
Саме тому в релігійних уявленнях та міфології людину в такому стані вважали або наділеною божественним знаком, або пояснювали, що в неї вселився злий дух.
Слово позначає надзвичайно сильні, бурхливі, шалені емоції, наприклад:
- несамовитий крик;
- несамовита радість;
- несамовитий біль;
- несамовитий захват;
- несамовита боротьба.
- несамовитий сміх.
Наприклад, у літературі ви можете зустріти:
- Ольжбета Пір’ячко розповіла, .. яким стрімким та несамовитим було їхнє кохання. (Софія Андрухович).
- З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер і розлився по глухому подвір’ю… (Панас Мирний).
Так можна сказати і про дії чи рухи: несамовитий танець чи несамовито писав.
Чому “несамовитий” – не завжди про людину?
Сьогодні ним описують не лише людей і силу почуттів, а й природні явища. “Несамовитий” дуже виразно передає та підкреслює силу стихії. Тому його можна назвати образним чи поетичним і часто зустріти в художній літературі. Наприклад:
- несамовитий шторм;
- несамовита хуртовина;
- несамовитий вітер.
Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал, щоб знову поступитись місцем хвилинній тиші. (Сергій Журахович).
Тобто слово підкреслює надзвичайну потужність, бурхливість або інтенсивність.
Слово “несамовитий” – одне з найобразніших в українській мові. Воно допомагає передати надзвичайну силу почуттів, емоцій чи явищ. Це чудовий приклад того, як одне слово може зберігати історію мови й водночас залишатися живим і виразним у сучасному мовленні.
А ви використовуєте це слово?