Здивована пара з книгою. Ілюстративне фото
Деякі українські вислови настільки яскраві, що їхню справжню сутність можна осягнути, лише звернувшись до історії.
Існують слова, сенс яких значно глибший, ніж здається на перший погляд. “Несамовитий” – саме з таких, розкажемо про його значення з посиланням на “Горох”.
Походження та значення слова – “несамовитий”?
Коли людина надзвичайно розгнівана, схвильована або поводиться непередбачувано, про неї можуть сказати: “Він став несамовитим”. Але чому саме так? І, власне, несамовитий, то який?
Зазирнувши до словників, ми знайдемо кілька пояснень, які можна застосувати як до живого, так і до неживого: так можна сказати і про людину, і про емоції, і про погоду.
Отже, несамовитий – це прикметник, що позначає:
- втрату самоконтролю, стан нестями, сильного порушення чи сказу.
- стан, коли особа не здатна відповідати за свої дії, контролювати їх; навіжений.
- слово часто використовується в переносному значенні для опису чогось неймовірно інтенсивного чи шаленого за своєю силою (наприклад, шалений крик або шалена радість, а також буремний вітер).
Тобто воно не означає просто “дуже сильний” чи “дуже гучний”. Його походження пов’язане зі словом “сам”, а точніше “себе” – не подібний на себе – несамовитий.
Можливо, воно походить від давнього прикметника “самовитий”, який можна вважати архаїзмом, як і слово “рахманний”. Колись “самовитий” означало того, хто володіє собою, перебуває при здоровому глузді, має самовладання.
Префікс не- повністю змінює значення: не-самовитий – буквально той, хто ніби перестав бути самим собою, втратив владу над власними емоціями.
Це слово настільки яскраво передає стан людини, охопленої сильними почуттями, що несамовитим можна стати від страху, кохання, гніву, запалу боротьби. Те, що сьогодні могли б описати як “на адреналіні”.
Саме тому в релігійних уявленнях та міфології людину в такому стані вважали або обдарованою божественним знаком, або пояснювали, що в неї вселився злий дух.
Слово позначає надзвичайно сильні, бурхливі, шалені емоції, наприклад:
- несамовитий крик;
- несамовита радість;
- несамовитий біль;
- несамовитий захват;
- несамовита боротьба.
- несамовитий сміх.
Наприклад, у літературі ви можете зустріти:
- Ольжбета Пір’ячко розповіла, .. яким швидкісним та несамовитим було їхнє кохання. (Софія Андрухович).
- З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер і розіслався по глухому подвір’ю… (Панас Мирний).
Так можна сказати і про дії чи рухи: несамовитий танець чи писав несамовито.
Чому “несамовитий” – не завжди про людину?
Сьогодні ним описують не лише людей і силу почуттів, а й природні явища. “Несамовитий” дуже виразно передає та підкреслює і силу стихії. Тому його можна назвати образним чи поетичним і часто зустріти в художній літературі. Наприклад:
- несамовитий шторм;
- несамовита хуртовина;
- несамовитий вітер.
Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал, щоб знову поступитись місцем хвилинній тиші. (Сергій Журахович).
Тобто слово підкреслює надзвичайну силу, бурхливість або інтенсивність.
Слово “несамовитий” – одне з найобразніших в українській мові. Воно допомагає передати надзвичайну силу почуттів, емоцій чи явищ. Це чудовий приклад того, як одне слово може зберігати історію мови й водночас залишатися живим і виразним у сучасному мовленні.
А ви вживаєте це слово?