Як правильно – ковдра чи одіяло? / Мagnific. Ілюстративне фото
Слова, які оточують нас щодня, найрідше викликають сумніви. Саме тому мало хто перевіряє, як коректно назвати те, чим ми вкриваємося щоночі.
Варто лише прислухатися до повсякденного мовлення, і одразу почуєте: “одіяло”, “підодіяльник”, “укрийся одіялом”… Але чи справді так мовимо українською, розбираємося з посиланням на “Горох”.
Не “одіяло” – як сказати українською?
Від цього атрибуту сімейного затишку дехто не відмовляється навіть улітку – затишно закутуються ввечері за переглядом фільму чи з книгою. Але у повсякденному мовленні ми можемо почути два його найменування: “одіяло” та “ковдра” – чи є котрась помилковою? Зазирнувши до словників, ми зустрінемо обидва слова як синоніми, але з різним походженням.
Ковдра – це виріб із тканини з наповнювачем, яким укриваються під час сну або відпочинку. Слово “ковдра” – давнє українське запозичення через польську – kołdra, де так називали покривало для ліжка, столу, на стіну, на підлогу; вид плаща; та навіть – паперові шпалери. Воно відоме в українській вже кілька століть і зафіксоване в словниках як літературна норма.
Іменник “одіяло” виник під впливом російського “одеяло”, можливо – “одевать” у значенні закутуватися, укриватися, і теж давно побутує в мові та словниках. А тому зустрінете його в літературі, переважно ХХ століття.
Однак, більшість сучасних мовознавців (зокрема Олександр Авраменко, Олександр Пономарів, мовні проєкти “Словотвір”, “Мова – ДНК нації”) рекомендують вживати слово – “ковдра” як природніший і нормативний варіант.
Втім, українці під дописами-розборами таких слів навіть вносять свої пояснення, що ковдра – це важкий, ватяний чи вовняний виріб для зимового укриття, а одіяло – щось легше, для теплішої погоди. Але для такого виробу у нас є й інші слова:
- коц,
- ліжник,
- укривало.
До речі, слово “укривало” чи “покривало” теж здавна існує в українській мові, але означає переважно декоративне покривало для ліжка чи дивана, а не ковдру для сну.
Більшість сучасних мовознавців радять надавати перевагу слову “ковдра”. Так само природно звучать і похідні слова:
- ковдрочка;
- ковдровий;
- рятівна ковдра;
- підковдра (літературна назва того, що часто називають “підодіяльником”).
Тож якщо прагнете говорити природною українською, замість звичного “одіяло” обирайте “ковдра”, а замість “підодіяльник” – “підковдра” чи навіть – “пішва”. Саме ці слова більше відповідають сучасній літературній нормі й давно закріпилися в українській мовній традиції.