Що не так зі “дворніком”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Слова, які позначають звичні професії або повсякденні предмети, зазвичай не викликають сумнівів. Однак саме серед них нерідко зустрічаються запозичення з російської мови.
Саме тому людину, яка підтримує чистоту на території, некоректно називати “дворніком”, а як правильно — ми розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Не “дворнік” – як українською правильно називати професію
Слова, які ми чуємо щодня, здебільшого не викликають сумнівів щодо правильності їхнього вживання. Через це багато хто досі вживає слово “дворнік” – як щодо особи, котра прибирає подвір’я, так і стосовно щіток на вітровому склі автомобіля. Але чи відповідає це українським мовним нормам?
Слово “дворнік” є русизмом, що позначає і професію, і частину авто. Однак українська мова має власні відповідники як для автомобільної термінології, так і для професії.
Спершу розглянемо професію. Українською її назва – двірник. Це робітник, який забезпечує чистоту двору, вулиці, прилеглої території, підтримує порядок. Назва професії утворена від слова “двір” за допомогою суфікса -ник, який часто використовується для позначення осіб за родом діяльності: “лісник”, “пасічник”, “садівник”.
А що стосується автомобіля? У повсякденному мовленні щітки, які очищають лобове скло, також нерідко називають “дворніками”. Проте українською правильно буде сказати – склоочисники: щітки склоочисника чи автомобільні склоочисники.
Сам термін “склоочисник” чітко передає функцію цього пристрою – очищати скло від дощу, снігу та бруду.
Цікаво, що в багатьох мовах назва цієї деталі походить не від професії, а від її призначення. Так само й українська мова пропонує не переносити назву особи на механізм, а вживати окремий технічний термін.
Тож замість “дворнік” надавайте перевагу нормативному “двірник”, коли йдеться про професію, а для автомобіля використовуйте “склоочисник”. Таке слововживання відповідає актуальним нормам української літературної мови.