

Що таке – “срок”? / Magnific. Ілюстративне фото
Після тривалого періоду русифікації ми часто замінюємо українські лексеми тими, що звикли чути в російській мові. Проте іноді проблема полягає не лише в русизмах, а й у тому, що ми плутаємо значення цілком правильних українських слів.
Чому в українській мові відсутнє слово “срок”, роз’яснюємо з посиланням на ресурс “Горох”.
Не вживайте “срок” – як буде правильно?
Існують слова, які здаються взаємозамінними, хоча насправді позначають різні поняття. Саме така ситуація склалася зі словами “термін” та “строк”. До того ж, у повсякденному мовленні часто можна почути ще й “срок”. З’ясуймо значення та походження слів і що з них є некоректним.
“У мене ще є строк”, “Який строк виконання?”, “Строк дії документа спливає”… Такі фрази можна почути щодня. Насправді “срок” – це русизм, який багато хто хибно вважає українським.

Натомість “термін” та “строк” є літературними українськими словами, але використовуються в різних значеннях.
Строк – це часовий проміжок або межа, відведена для виконання певних дій чи настання подій:
-
Строк виконання робіт.
-
Строк дії договору.
-
Продовжити строк оренди.
-
У встановлений строк.
В українській мові збереглося чимало слів з коренем -строк-: безстроковий, довгостроковий, короткостроковий, прострочити, відстрочити, строчити, які первісно були пов’язані з поняттям визначеного часу або призначеної межі.
А звідки походить слово – “срок”? Слово “срок” – це російська форма, споріднена до слів “строк” та “термін”. Саме тому словник “Горох” радить замінювати його словами строк або термін – залежно від контексту.
А що означає “термін”? Слово “термін” має два основні значення:
-
Перше – чітко визначений момент або період часу, кінцева дата: термін виконання роботи; термін придатності; термін повноважень.
-
Друге – слово або фраза, що позначає наукове чи спеціальне поняття: юридичний термін; медичний термін; мовознавчий термін.
Слово “термін” запозичене до української мови через європейські мови від латинського terminus, що означало “межа”, “кордон”, “кінець”. У давньоримській міфології Термін був навіть божеством меж та прикордонних знаків.
Саме тому слова “термін” та “строк” частково збігаються за значенням, але не завжди можуть замінювати одне одного.
У юридичних текстах часто використовують і “строк”, і “термін”, але не як абсолютні синоніми. Наприклад, Цивільний кодекс України розрізняє ці поняття: строк – це певний відрізок часу, а термін – конкретний момент, з настанням якого пов’язана певна дія чи юридичний наслідок.
Отже, запам’ятати нескладно: “срок” – це русизм, а “строк” та “термін” – нормативні українські слова. Головне – використовувати кожне з них у притаманному йому значенні.
