Основні тези
- Для вживання в офіційному та навчальному контексті в українській мові краще використовувати лексему “кошик”.
- Слово “корзина” також виступає як синонім, проте переважно застосовується в художній літературі.
Кошик чи корзина – як називати? / Freepik. Ілюстративне фото
У мові українській нерідко трапляється, що один об’єкт має кілька найменувань. Це зумовлено історією, місцевими особливостями та розвитком самої мови. Але породжує питання – яке з них вірне.
Яке з понять правильне в українській мові – “кошик” або “корзина”, пояснюємо, посилаючись на ресурс “Горох”.
Кошик чи корзина – яке слово вірне?
Українська мова різноманітна у виборі назв одного й того ж об’єкта. Тому ми часто сумніваємося, яке з них правильне. Такий випадок і з термінами – “кошик” чи “корзина”, який із них вірний?
Так іменують плетений виріб для зберігання або перенесення предметів. Його виготовляють з лози, очерету, дерева, тканини, металу або навіть паперу. Кошик може бути ужитковим або декоративним – елементом інтер’єру.
Цікаво! Кошик має інше значення. Так ще називають міру, що відповідає об’єму кошика: “– Носили мені цілими кошиками і сало, і пампушки, і сир, і яйця, і пироги, і горщики вареників, і глечики сметани. (Юрій Логвин)”. А ще – суцвіття рослин родини айстрових, соняшника, пижма та інших кошикоцвітих.
Це слово ми використовуємо щоденно: в побуті, торгівлі, навіть у цифровому просторі (“кошик покупок” або “кошик видалених файлів”). Тому важливо розуміти, який варіант відповідає сучасним мовним нормам і чи немає тут впливу російської мови.
Словники нам показують присутність обох слів, як синонімічні. Але в офіційних текстах, навчальних матеріалах та ЗМІ рекомендовано застосовувати саме “кошик”:
- великодній кошик
- продуктовий кошик
- кошик для прання
- хлібний кошик
Термін “корзина” трапляється у творах Панаса Мирного, Остапа Вишні, Юрія Яновського:
- Мерщій одяглася вона, ухопила корзину і – готова (Панас Мирний).
Українська мова має цілу плеяду назв для кошика, які відображають місцеві особливості, матеріали, призначення та габарити: верейка, луб’янець, кіш, кобеля, кошіль, кошелина, кошар, кошичок, коробок, козуб, козубня, опалка, плетінка, сапетка, сапет, солом’яник, луб’янець, струга.
Усі ці відповідники можливо зустріти як у літературі, так і в усталених виразах:
- “Наговорив три короби гречаної вовни” – про безглуздя.
- “Що ти кошелі мені плетеш” – про видумки чи обман.
Обидва слова – частина мовного надбання, але для офіційного й освітнього використання слід обирати “кошик”. Саме у прикрашений до свята Великодня кошик ви покладете смачні паски, крашанки, шматок ковбаси та бурячки та підете освячувати до храму.