Два роки не була в Україні, по ряду причин, включаючи карантин і ось тиждень тому "низенько" пронеслися по всіх ключових для нас містах – Харків, Одеса і Київ. Поспілкувалися з цікавими людьми і поїхали додому. Думати… Тому що радісного було всього нічого – зустріч з друзями, ДР сина і усміхнений дворічний племінник. А в іншому – навіть незрозуміло, як зупинити це цунамі…
З висоти пташиного польоту видно, що села в Україні вимирають. Два фактори – немає роботи і закриваються школи.
За останні 15 років в Україні закрилося 30% шкіл. І не тільки в селах, ні. По ходу, йде свідоме видавлювання населення у великі міста зі звільненням площ.
При цьому капітально впала якість самої освіти – "Динаміка кількості шкіл і учнів за мовами навчання" – я не знаю, як ви всі спокійно купуєте собі нові машини, знаючи, що на старості будете жити серед тупих виконавців будь-якого наказу. Ось чесно. Ці б ваші гроші – та в розвиток шкіл. Державі воно нахрін не встало.
Як свого часу в 2014 році хід нападу був переламаний не в останню чергу завдяки волонтерам, які на собі буквально притягли на передову все, і ще трохи, так зараз і в освіті, якщо КОЖЕН батько і КОЖНА мати не повернуться до школи обличчям , старіти вам співвітчизники, в страшній клоаці. Країною це назвати не можна.
Йдемо далі. Відтік людей в Польщу, Чехію, Німеччину, США, Канаду, Ізраїль і т.д. – він йде не просто потоком, а наростаючим валом. З 1993 року почалася масова міграція мізків і вона не спадає.
Нас було 52 млн, а зараз, якщо ви зможете набрати половину від цієї цифри тих, хто ПОСТІЙНО живуть в країні, це буде дуже навіть добре. І розумних серед них – дай Бог 10%. А було набагато більше. Давайте не будемо зважати таких, як я – ми поїхали. Назавжди, на жаль. Скільки вас лишилося? Мало, настільки мало, що жоден президент не посмів запустити перепис реального населення. Бо страшно.
Йдемо далі – навіщо зганяти до великих міст тупувате населення? "Експеримент Мілґрема" – щоб змушувати робити те, що треба експериментаторам. Простіше і легше, ніж розпорошуватися по кожному селі і СМТ, простіше зігнати всіх в купу і дивитися, як низько впадуть. Впадуть. Вже падають. І ось скільки з вас читали наукові роботи Мілґрема, щоб зрозуміти, куди котиться ситуація і спробувати її зупинити, повернувшись обличчям до ШКОЛИ? Так анітрохи, впевнена. Інакше б не було такої масової деградації на рівні країни за 2 роки, що я не була.
Про ставлення батьків до школи і вчителів в цілому – взагалі мовчу. Країну угроблять яжематері, які своїми істеричними наїздами вже змусили піти зі шкіл сотні тисяч вчителів за власним бажанням. І змусять ще не одну тисячу, це при постійному браку кадрів у школах! Ваших дітей по суті, вчити НІКОМУ – адекватні валять, вступний ценз в педін – один з найнижчих, туди йдуть ті, кого ніде більше не взяли, а батьки штовхають здобути вищу освіту.
І ви довіряєте найдорожче – дітей – тупуватим дівчаткам, яким ваші діти ні в якому вигляді не здалися. Стара проф. деформована гвардія, яку ви такою зробили, теж уже ні на що не годиться. Будь-які доплати вчителям ви вважаєте хабарем і автоматично – своїм правом покачати права і познущатися над учителем (сервіс сплачено, дайте отримати задоволення!).
І нормальні вчителі валять після ваших виступів. Знову біг по колу. Навіть якщо ЗАВТРА всім вчителям в 2 рази піднімуть зарплати, вчити ваших дітей НІКОМУ – щоб виховати хорошого вчителя – це в першу чергу його треба народити, вивчити, підтримати, не дати розчаруватися в колегах і батьках дітей в перші 2-3 роки роботи і допомогти стати профі. Плюс-мінус – 25 років. А у вас їх вже немає. 30% дітей в Україні – потенційні суїцидники, 30% – потенційні жертви, 30% – потенційні садисти. Ви, батьки, плюс проф. деформовані вчителі в школах це робите з дітьми. 10%, яким пощастило з предками, валять – вони не можуть жити серед поламаних людей, їхня психіка цього не витримує. Хто мені не вірить – бере свою дитину і проганяє через серйозну програму психологічного тестування.
Якщо ви або ваші близькі б'єте дитину, кричите на неї і часто нею незадоволені – вона з ймовірністю 99% потрапляє в одну з трьох груп. Ті, кому пощастило, на кого не кричать, кого не луплять, на кого у батьків є час, кому все пояснюють і показують, з ким грають і спільно щось постійно роблять, ці діти спокійні, врівноважені, і вони не хочуть бути ні жертвами, ні їх мучителями. Вони хочуть просто жити і вибирають країну, де це зробити простіше.
На їх місце приїжджають слабо освічені, легко керовані, часто ті, хто багато п'є, жителі навколишніх сіл і вмираючих передмість. Тому відвідавши окремі райони Києва, та й центр Одеси, я була злегка в шоці. Можливо, ви цього не бачите, ви звикли. Як звикли одесити до смердючого повітря (висотками закрили всі узбережжі і руху повітря просто вже немає), як всі вже звикли до негативних новин, постійно депресивного настрою, тисняві в маршрутках, пробках в місті, де хто підрізав – той і правий.
Я їхала і офігевала від хамства на дорозі, яке все сприймають НОРМАЛЬНО. У всіх, хто довго жив і живе в Україні, дуже сильно зміщуються параметри "нормальності". Тому що будь-яке розслаблення – і тебе або пограбували, або обдурили, або наеб.ли. Причому не чужі, а свої ж співвітчизники. Тому що коли на державному рівні на трасах виставляються знаки 50, і тут же – камери, щоб згребти грошей з людей і побільше, стопори у цих самих людей теж зникають і вони по відношенню до тих, хто слабший, дурніший, нижче за соціальним рівнем, будуть робити так само.
І виходить така собі збочена Спарта. Де хто нахабніше – той і правий. Хто перший вліз – той і правий. Хто сильніший – той і правий. Закони? Ви їх скасували своїми хабарами. У кожного є кум, сват, брат, родич, щоб "вирішити питання", тому що закони спеціально продумані так, щоб доводилося саме "вирішувати". І всім підходить. В цьому плані я все більше і більше поважаю болгар, які при будь-якому кроці свого уряду в сторону виходять на вулиці, протестують до упору, не дають розслабитися ні президенту, ні циганам (а в Болгарії найбільше поселення ромів в Європі), відстоюють свої права, школи, старих, сельхоз.сектор, медицину і своє право на відкрите вираження думки, якщо незадоволені владою.
Вас всіх масово перетворюють на баранів, і якщо ті, кому 40+ ще якось будуть чинити опір в дрібницях, через 20 років, коли закриється ще 30% шкіл і молодь отупіє остаточно, Вам залишиться тільки плескати крилами і тихо пошепки розповідати на кухні, що таблицю множення, виявляється, раніше вчили і вміли множити в умі :).
Отримуйте актуальні новини освіти
І я не жартую, не знущаюся, я чітко говорю вам, співвітчизники – це ваше майбутнє, ваша старість, ЯКЩО… Якщо кожен, ось саме кожен з 7-8 мільйонів дорослих (більше вас вже не залишилося) повернеться обличчям до школи і допоможе їй, НЕ ЗВАЖАЮЧИ на чітку політику держави зі знищення освіти ваших дітей вашими руками.
Так-так, негативні новини в змі про вчителів, скандали, що роздуваються на всю країну, ваші істерики в обличчя вчителям – все це підриває їхню віру в те, що вони потрібні і ті, у кого є серце – йдуть. Зупиніть їх, поверніть їх. Доплачуйте їм за гурткову роботу, навіть якщо вона зведеться в результаті до перевірки домашнього завдання – це все ж краще, ніж взагалі нічого. Сплачуйте поїздки дітей і вчителів на олімпіади – це завжди підстьогує.
Організовуйте семінари вчителям, самі ведіть гуртки в школах, хоч раз на місяць. Успішні батьки – йдіть в школи і на класній годині розповідайте, як ви досягли успіху. Дітям це важливо. Вони живуть відірваними від реальності, в яку їх макають потім в 18-20 років, вимагаючи, щоб вони заробляли. А як? Хто їх цьому навчив? Ніхто. Вивчайте, своїх і чужих. Щоб потім вони не боялися випурхнути з гнізда.
Я на прикладі Рішельєвського ліцею, коли прийшла в нього з пропозицією патронажу в 2009 році, можу сказати – навіть якщо в школу прийде ОДИН активний меценат, у шкіл України є майбутнє. Чи не прийде – ну тоді хутровий звір на підході, люди. Дивіться на нинішніх жебраків старих і пам'ятайте – це ще шоколад. Вам буде гірше – через 20-30-40 років в вашому оточенні розумних 40-річних не буде. Думайте. Через пару років заїду ще раз подивитися, що змінилося і хто почув. А раптом…
Наталія Елліс
