До семінару «Моделі профільної середньої освіти — перспективи для України» на прохання Міністерства освіти і науки України наживо долучився засновник міжнародного дослідження якості освіти PISA й директор директорату освіти та навичок ОЕСР Андреас Шляйхер. Подію організовано в партнерстві з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського Союзу.
Ділимося головними інсайтами з виступу пана Андреаса.
1. Навіщо змінювати навчання на рівні профільної середньої освіти? Бо світ змінюється. Раніше можна було дуже рано підготуватися до роботи й бути впевненим, що ви працюватимете саме на цій роботі. Але зараз треба готувати молодих людей до роботи, якої ще не існує, до професій, які ще не зʼявилися. З одного боку, є багато технологій, які полегшують наше життя. Але з іншого — молодій людині складно орієнтуватися у всесвіті можливостей, проявляти гнучкість і адаптивність, змінювати професію, коли змінюється реальність.
Підписатись
2️. Є три амбітні мети для профільної середньої освіти. Перша — учням має бути цікаво вчитися. Друга — вони мають будувати індивідуальні шляхи до вищої освіти й поцінованої, високооплачуваної роботи. Третя — профільна середня освіта має допомагати молодим людям зрозуміти, на що вони хочуть спрямувати зусилля в суспільстві й економіці.
3️. У світі є багато моделей профільної середньої освіти. Наприклад, зараз в Україні діє вертикальна модель. Ви обираєте профіль, за яким здобуваєте освіту до випуску. Протилежна до цього модель — у Сполучених Штатах Америки. Там школа — наче супермаркет, у якому можна обрати будь-які предмети й курси. Одна модель дуже вузькоспеціалізована, інша ж може бути доволі складною для учнів, вона може їх спантеличувати, особливо якщо вони ще не знають, чим хочуть займатися в майбутньому.
4️. Якщо подивитися на частку учнів, які впевнені, що можуть мотивувати себе до навчання, то в Україні цей показник вищий, ніж у середньому в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (згідно з PISA–2022). Це потрібно використовувати як перевагу. Водночас 25% українських учнів, які пропускали заняття, робили це через нудьгу. Окрім того, Україна має високий показник нерозуміння учнівством, які кваліфікації їм потрібні для побудови карʼєри, тобто вони не мають уявляння, як у реальному світі можна використати їхні навички. Ми маємо дати учням розуміння, що шкільне навчання повʼязане з їхнім майбутнім. Треба їм дати відчуття мети.
5️. Дати мету учнівству можна, додавши можливість вибору. Є різні моделі:
- Наприклад, можна дати вибір у межах однієї галузі: зробити якийсь предмет обовʼязковим, але дозволити учням додавати якісь компоненти. Це типово для Естонії: література є обовʼязковою, але учні можуть поглиблювати навички, до прикладу, в ораторському мистецтві й мистецтві ведення дебатів.
- Інший шлях — сформувати ядро обовʼязкових предметів із різних галузей і додати необовʼязкові предмети. Наприклад, у Польщі обовʼязково треба вивчати державну мову й математику, але можна обрати ще три необовʼязкові предмети.
- І ще один шлях — формувати галузеві профілі. Це типово для Франції: учні мають ядро предметів чи курсів і можуть додавати до нього 2–3 спеціалізації.
6️. Учням важливо давати можливість виконувати особисті проєкти. У PISA назбиралася хороша доказова база того, що учні в старших класах стають більш умотивованими, якщо виконують свій проєкт. Це дає їм змогу встановити власні навчальні цілі, адже вони роблять саме те, що їх цікавить, відчувають своє авторство. Також реалізація проєкту вимагає залучати навички та знання з різних галузей, виходити за межі дисциплін. Учень може самостійно провести дослідження, що додає навчанню глибини.
7️. Ми знаємо, яка є ієрархія між академічною і профтехосвітою. Проте має бути вибір для молодих людей. Ми маємо визнати: усі навчаються по-різному, і освіта має відповідати розмаїттю навчальних потреб.
8️. Учням має бути цікаво навчатися. Раніше ми вчили для того, щоб після випуску вони могли піти працювати. А зараз навчання і є роботою. Ці люди навчаються вчитися впродовж усього життя, щоб могти розширити свої горизонти.
9️. Школи мають допомагати учням будувати усвідомлення світу за межами шкіл. Школи — це часом дуже абстрактний світ, відокремлений від решти. Учні перебувають усередині цього шкільного світу, а все інше залишається за його межами. Чим більше містків ви прокидаєте зі шкільного світу до зовнішнього, тим більше навчання відповідає викликами реальності. Наприклад, якщо дитина походить із сільської місцевості, де менше можливостей, то її світ може бути дуже маленьким — вона бачить тільки людей довкола себе. Школа може допомогти розвинути звʼязки із зовнішнім світом.
