У Миколаєві відбувся "писанковий марафон", де всі охочі мали змогу навчитися робити писанки за мотивами унікального таврійського розпису.
Про це кореспонденту Укрінформу повідомила організаторка заходу, голова ГО «Культурно-мистецька асоціація «Арт-спокуса», заслужена працівниця культури України Валентина Кривцова.
"Наш "писанковий марафон" відбувся у Центральній міській бібліотеці імені М. Кропивницького. Туди прийшли всі бажаючі – як дорослі, так і маленькі, щоб навчитися писанки писати", – розповіла організаторка.
За її словами, творчий день був поділений на дві тематичні частини: "Традиційна писанка" та "Писанка за мотивами таврійського розпису". Тренеркою стала одна з найкращих писанкарок Миколаївщини – заслужена майстриня народної творчості України Тетяна Ульянкіна.
Друга частина марафону була присвячена безпосередньо "синьоокій таврійці". Вперше був проведений майстер-клас зі створення писанки за мотивами таврійського розпису. Адже Тетяна Ульянкіна на сьогодні єдина, хто розробив авторську серію "Писанкове намисто Миколаївщини", присвячену легендам та символам цього південного розпису.
Дехто з присутніх жінок вже знали про цей вид розпису, а хтось уперше відкрив його для себе. Тож учасниці заходу отримали цікаву розповідь про історію його створення, ознайомилися з "абеткою" таврійського розпису миколаївської художниці Любові Паранюк та надихнулися ескізами з каталогу "Вишивка за мотивами таврійського розпису" ГО "Центр навчання й освіти дорослих "Південь".
"Це було справжнє диво! Ніби сині хвилі розлилися під блакиттю безкрайнього неба, а жовтогаряче сонце заблукало у білосніжних вітрилах яхт. На писанковому полотні з'являлися малюнки зі своїми символами та особливими значеннями: маяки, риби, дельфіни, мушлі, човники, матула, перлини, морські коники та хвилі. Учасниці з головою занурились у "таврійку" , а вона – відкрила присутнім свою красу", – додала Кривцова.
Таврійський розпис – напрямок образотворчого мистецтва, сформований на Кінбурнській косі (Миколаївщина) як засіб декору екстер'єру житлових будинків. Раніше його використовували жінки-мазальниці, які розписували ним хати. На будинках – в образах та символах – вони кодували щасливу долю їх власникам, розповідали про мрії, наповнювали оберегами.