Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт №10449. Попередня редакція законопроєкту виключала можливість призову студентів різних освітніх програм, включаючи професійну, професійно-технічну, фахову передвищу, вищу освіту, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів усіх форм навчання, а також науково-педагогічних працівників.
Проте оновлена версія законопроєкту №10449, яка була подана до Верховної Ради, вносить зміни та передбачає відмову від надання отримувачам другої вищої освіти та аспірантам (за винятком тих, хто фінансується коштом державного бюджету), права та можливості завершити своє навчання.
На офіційному вебпорталі президента України була опублікована петиція, щодо недопущення мобілізації аспірантів, які навчаються на контрактній основі. Ініціатором цього звернення є Едуард Колосок.
У своєму зверненні він вказує на те, що оновлена версія законопроєкту №10449 викликає занепокоєння, оскільки суперечить ст. 53 Конституції України, яка гарантує право кожного на освіту.
«Проте, не зрозуміло на якій підставі саме аспіранти, які навчаються на контрактній основі, підлягають мобілізації. У людей, у котрих вже майже готова дисертація, вже стільки роботи проведено, грошей витрачено (на оплату контракту) вони такі ж люди як і ті, що навчаються на бюджеті. Всі інші категорії залишилися без змін, лише затронули аспірантів.
Вважаю за необхідне змінити норму, щоб люди які вже навчаються могли змогу закінчити навчання та здобути ступінь доктора філософії/доктора мистецтв», – йдеться в петиції.
Зауважимо, що більшість аспірантів в Україні здобувають освіту власним коштом або коштом роботодавців. Цими коштами забезпечуються видатки на оплату праці викладачів, наукових керівників та методичне й організаційно-адміністративне забезпечення програм. Відповідно, ВНЗ будуть вимушені або підвищувати вартість навчання або скорочуватись.
Крім того, таке нововведення може привести до того, що незабаром будь-який талановитий спеціаліст чи магістр продовжуватиме навчання за кордоном. Бо в Україні в нього такої можливості не буде. Швидкість «відтоку мізків» з країни лише збільшиться після закінчення війни. Отже, хто буде відповідальний за відновлення країни? Можливо, мігранти?
Чи готова Україна сплачувати «ціну питання»? І чи не є подібний законопроєкт наступом на науку?
