У стресових обставинах (наприклад, під час повітряної тривоги, евакуації, якщо вимкнули світло тощо) усі діти потребують підтримки дорослих, адже вони є особливо вразливими й поки не вміють регулювати свої емоції. Дитина з інтелектуальними порушеннями може мати непередбачувані реакції, адже її сприйняття та оброблення інформації має свої особливості. У таких випадках украй важливо, щоб дорослий, який перебуває поруч, знав, що робити, аби підтримати дитину та запобігти негативним наслідкам.
Експерти ГО «Підтримай дитину» розробили декілька рекомендацій про те, як підтримати дитину з інтелектуальними порушеннями у кризових ситуаціях:
- Попіклуйтеся про фізичний комфорт дитини. Закрийте базові фізіологічні потреби у воді, їжі, теплі.
- Залишайтеся поряд із дитиною. Дорослий, що перебуває поруч, відповідає за фізичну безпеку дитини. У кризовій ситуації її поведінка може бути непередбачуваною і загрожувати життю та здоров'ю.
- Поясніть дитині ситуацію. Не приховуйте правду та не думайте, що вона нічого не зрозуміє. Розповідайте про ситуацію доступною для дитини мовою без деталізації.
- Складіть та розкажіть дитині план дій. Чудово, якщо ви заздалегідь передбачали можливість виникнення подібної кризової ситуації й уже протягом певного часу проговорювали із дитиною, як їй треба поводитися та що буде відбуватися надалі. Цей план може мати вигляд казки про улюблених персонажів, поведінку яких дитині зараз необхідно перейняти, а саме: бути мужньою, слухняною, відповідальною.
- Дотримуйтеся правил інформаційної гігієни. Інформацію, яку отримує дорослий з неперевірених джерел із негативним забарвленням, не потрібно щоразу передавати дитині, зокрема на рівні емоцій.
- Запропонуйте дитині найпростіші техніки заземлення. Дорослий має бути заздалегідь озброєний дихальними вправами, релаксаційними техніками, іграми, спрямованими на підвищення концентрації уваги чи її перемикання тощо, які варто запропонувати у кризовій ситуації. Вони мають бути підібрані для дитини з урахуванням її особливостей та доступними для виконання.
- Майте під рукою сенсорну коробку (якщо є можливість). Така коробка може містити різноманітні іграшки, предмети, завдання тощо. Вони відвернуть увагу дитини й сприятимуть розвантаженню та стабілізації її емоційного стану.
- Завжди підтримуйте комунікацію. Комунікація — це важливий елемент встановлення та утримання контакту з дитиною. Вона містить вербальні й невербальні елементи. Ставте запитання дитині та відповідайте їй, навіть якщо одне й те саме запитання звучало вже понад 100 разів. Підтримуйте тактильний й зоровий контакт із дитиною, обіймайте її.
- Будьте прикладом для дитини. Зберігайте спокій. Якщо важко це вдається, попіклуйтеся про себе: зробіть паузу, попийте води, зверніться до технік заземлення тощо.
Дотримуючись цих простих рекомендацій, ви зможете надати якісну психологічну підтримку вашій особливій дитині. Завдяки цьому вона зможе подолати кризову ситуацію без великої загрози для свого психологічного стану. Це означатиме, що вона так само продовжуватиме радіти життю, формувати нові навички без тенденції до втрати старих та вчитися встановлювати контакт з довкіллям.