Підручники шрифтом Брайля — для учнів із порушеннями зору. До роботи долучають експертів, використовують пристрої та програми, щоб перетворити текст на спеціальний шрифт.
Важливими етапами створення підручників шрифтом Брайля є:
- адаптація підручника через зміну подання матеріалу для осіб із порушеннями зору;
- експертне оцінювання підручника з урахуванням дотиково-слухового способу сприйняття;
- врахування особливостей сприймання інформації здобувачами освіти з порушеннями зору.
Після адаптації підручник проходить верстку, друк та збірку на виробництві.
Підписатись
Реалізація положень законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», концепції Нової української школи передбачають створення сучасного освітнього середовища, посилення вимог до якості навчальної літератури, зокрема до адаптованих підручників для осіб із порушеннями зору.
Важлива роль у цьому процесі належить експертам комісії зі спеціальної педагогіки, які здійснюють експертизу підручників. Адаптація передбачає зміну характеру подання матеріалу в підручнику на форму, доступну для осіб з порушеннями зору, без зміни змісту чи концептуальної складності навчального завдання. Скорочення чи спрощення навчального матеріалу не допускається. Необхідність адаптації навчального матеріалу обумовлено специфікою дотиково-слухового способу сприймання і пізнання навколишньої дійсності, недостатньою сформованістю предметно-просторових уявлень незрячих учнів, своєрідністю методичних прийомів, які застосовують у навчанні, а також особливостями, зумовленими способом рельєфно-крапкового письма і читання.
Під час експертного оцінювання адаптації завдань та ілюстративної частини підручника щодо психофізичних особливостей сприймання незрячих здобувачів освіти експерти аналізують, чи дотримані такі принципи:
- графічні позначення замінено текстовими або знаковими. Текст підручника не нагромаджено додатковими умовними позначеннями;
- зміст підручника містить наскрізну нумерацію сторінок, інформація окремими блоками не подається;
- засобами виділення інформації є лінії, рамки, у які беруться правила чи інша необхідна для запам’ятовування інформація, різноманітні дужки тощо;
- таблиці не є великими за розміром чи складними, а матеріал згрупований не більше як у 3 колонки;
- складні та великі за обсягом таблиці, що наявні в оригінальному плоскодрукованому підручнику, інтерпретовані в текстову інформацію із зміною завдань до неї. Наприклад: «Розгляньте наведену таблицю» змінено на «Прочитайте подану нижче інформацію»;
- завдання до вправ, параграфів, тем тощо згруповано блоками. Наприклад, усі завдання до вправи розміщені перед вправою, усі запитання і завдання до теми — після відповідного розділу, параграфа. Завдання до тем, розділів, параграфів пронумеровано. Проте тифлопедагог, який адаптує підручник, не може кардинально змінювати чи порушувати його авторську структуру;
- завдання із зображеннями чи фотографіями, що наявні в оригінальному плоскодрукованому підручнику, замінено аналогічними і передано описово;
- вірші, математичні приклади, будь-яку іншу інформацію (за винятком табличної) розміщено на сторінці підручника в одну шпальту;
- інформацію, яку розміщено на обкладинках, форзацах чи наприкінці оригінального плоскодрукованого підручника (словники, довідники, таблиці тощо) перенесено до тексту, у якому про неї згадується або її розміщено наприкінці кожної частини підручника;
- підручник містить зразки виконання завдань, вправ, текстові ілюстративні приклади, які доступні для сприймання осіб із порушеннями зору;
- складний схематичний чи текстовий матеріал (таблиці, схеми, завдання) перерозподілено на менші блоки, без зміни загального змістового наповнення.
Тільки на підставі аналізу та після врахування всього переліку принципів експерти можуть зробити висновок, чи завдання та ілюстративна частина адаптованого підручника відповідають психофізичним особливостям. А якщо ні — відправляють підручник на доопрацювання.
