Вже відомі перші результати вступної кампанії 2021 року. Остаточні дані будуть оприлюднені після зарахування абітурієнтів на контракт. Однак вже зараз можна визначити, які спеціальності були найпопулярнішими серед абітурієнтів та яку професію обрали найкращі вступники, що проаналізували на ZN.UA.
Міністерство освіти і науки вже оприлюднило топові спеціальності поточного року, які найчастіше обирали абітурієнти. Цей перелік особливо не змінюється впродовж останніх років та має вигляд:
- "Середня освіта"
- "Медицина";
- "Комп'ютерні науки";
- "Філологія";
- "Інженерія програмного забезпечення";
- "Комп'ютерна інженерія";
- "Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка";
- "Будівництво та громадянська інженерія";
- "Право";
- "Агрономія".
Серед абітурієнтів мають попит спеціальності, з якими на ринку праці перебір, а у найбільш затребуваних професіях спостерігається дефіцит кадрів, зокрема інженери, вчителі фізики, хімії, технологи.
Отримуйте актуальні новини освіти
Фізика, математика та хімія є спеціальностями для майбутніх науковців, які навчаються не в педагогічних університетах. Філологія піднялася в рейтингу не через бажання абітурієнтів отримати фах вчителя та працювати у школі. Даний напрямок обирають з метою вивчення іноземної мови, щоб у майбутньому стати перекладачем.
З метою збільшення попиту на найбільш затребувані спеціальності на ринку праці, але найменш популярні серед вступників, держава збільшує кількість бюджетних місць, підвищує стипендії, аби залучити якомога більше абітурієнтів.
В поточному році зменшено кількість бюджетних місць на соціальні науки, право, адміністрування та управління, водночас збільшено на інженерію, приладобудування, аграрні науки, біо- та хімічну інженерію, будівництво. Однак на бажання абітурієнтів такі зміни не мали значного впливу.
Таку тенденцію можна пояснити тим, що не популярні напрямки є негуманітарними, для вступу на які необхідно здавати математику, фізику чи хімію. До того ж вони мають не такий привабливий вигляд, як журналістика, право чи міжнародні відносини. Ще однією причиною такого дисбалансу є вибір абітурієнтами майбутньої спеціальності навмання.
Однією з головних проблем такої негативної тенденції є малообізнаність старшокласників щодо найзатребуваніших професій, особливостей тих чи інших спеціальностей, що мають попит серед роботодавців.
Держава має більшу увагу приділяти профорієнтаційній роботі зі школярами, що полягає в організації курсів, лекцій, консультацій із залученням роботодавців, громадських організацій, міжнародних фахівців.
Скориставшись даними ЄДЕБО щодо кількості заяв, які подали вступники до вишів, та кількість осіб на одне місце на найбільш популярні спеціальності, можна зробити висновок, що значна кількість абітурієнтів є вмотивованими, які подавали заяви у різні виші, але на одну спеціальність.
Невтішна ситуація спостерігається з майбутніми вчителями природничо-математичних дисциплін. Кількість місць держзамовлення цього року склала 1672 особи, при цьому конкурсний бал складає лише 125, в порівнянні з лікарями – 150, юристами – 140. Однак навіть за таких умов вільними залишилося 284 місця, оскільки багатьом абітурієнтам не вистачило конкурсного балу. І це майбутні вчителі фізики, хімії, математики.
Держава має звернути увагу на кризу природничо-математичної освіти та впроваджувати заходи задля її подолання.
В розрізі інших вчительських фахів серед абітурієнтів, найбільший попит мають напрямки «Українська мова», потім «Англійська мова» та «Історія».
На окрему увагу заслуговує спеціальність «Медицина», конкурс на яку склав всього 1,2. Пояснити це можна високим значенням конкурсного балу, який складає 150, що став своєрідним фільтром ще на етапі подання документів.
Задаючись питанням, з яким найменшим балом можна було вступи на бюджет, результати вступної кампанії засвідчують, що майбутнім інженерам, будівельникам, аграріям, вчителям природничо-математичних дисциплін достатньо лише 125-125 балів, а юристам, журналістам, політологам необхідно не менше, ніж 190 балів. Тому на такі спеціальності підуть найкращі вступники. А хто навчатиметься за напрямками, важливими для подальшого розвитку країни – невідомо.
