В результаті повномасштабного воєнного вторгнення рф система освіти України опинилася в нових реаліях функціонування. Щоденні виклики, з якими стикаються учасники освітнього процесу, створюють суттєві перепони на шляху забезпечення якості освіти, як наслідок підвищується рівень освітніх втрат. Як визначаються навчальні прогалини у знаннях здобувачів освіти? Які відповідники шукати в чинному українському законодавстві? Як досліджувати та надолужувати освітні втрати? На ці питання відповів Голова ДСЯО Руслан Гурак в інтерв’ю Порталу «Педрада».
Руслан Гурак зауважив, що насамперед слід визначитись з ключовими поняттями. В світі наразі не існує уніфікованого підходу до визначення та способу вимірювання освітніх втрат.
До спалаху пандемії COVID-19 дослідження стосувалися саме навчальних втрат, які мали б спричиняти літні канікули. Серед науковців стало популярним поняття “summer learning loss“: за три місяці літніх канікул учні можуть втрачати до місяця академічного прогресу, однак ці втрати майже нівелюються, якщо учень хоча б раз на два тижні пригадує матеріал, який йому викладали в школі, чи відвідує літній табір, а батьки сприяють такій самоосвіті.
Після початку пандемії COVID-19 про навчальні втрати заговорили в іншому контексті – зважаючи на тривалі закриття шкіл й міркуючи про ефективність дистанційного навчання. Однак і ця дискусія не продемонструвала термінологічної узгодженості.
Найчастіше західні дослідники пропонують два поняття:
- навчальні втрати (Learning loss);
- прогалини/розриви у навчанні (Learning gap).
Підписатись
У публічному словнику освітніх реформ «навчальні втрати» визначено як втрату знань і навичок, академічний регрес через певні перерви в навчанні. В той самий час прогалини/розриви у навчанні – це відмінності між фактичними результатами, академічним прогресом учня та очікуваними результатами, які встановлюють стандарти чи передбачені середньостатистичними даними.
Новий та відповідний сучасним реаліям термін «незавершене навчання/недоотримані знання», під яким мається на увазі відхилення від очікуваного результату в навчанні, але, на відміну від усіх інших згадуваних вище термінів, він у своїй семантиці не містить ознак безповоротності.
Українським законодавством визначено поняття «результати навчання», необхідні для переведення учнів на наступний навчальний рік та виконання вимог державних стандартів. Переведення учнів на наступний рік навчання здійснюється на підставі результатів підсумкового оцінювання учнів, державної підсумкової атестації.
Руслан Гурак наголошує, що засновники, керівники шкіл та вчителі законодавством зобов’язані вживати вичерпних заходів для виконання учнями відповідних державних стандартів та визначених ними вимог до обов’язкових результатів навчання.
На державному рівні необхідно закласти додаткові можливості громадам та школам на подолання недоотриманих знань. Одним з можливих варіантів може стати освітня субвенція на години варіативної складової, зокрема на індивідуально-групові заняття, адже не кожна громада може профінансувати такі видатки. Компенсувати прогалини у знаннях можна також шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу, тобто напряму залежать від відповідальності, спроможності, умінь та навичок дітей і їхніх батьків.
В той самий час ДСЯО здійснює постійний моніторинг стану якості освіти, що дозволяє вчасно реагувати у межах своїх повноважень.
Навесні 2023 року планується проведення двох досліджень:
- квітень-травень – проведення опитування вчителів про їхню роботу в умовах воєнного стану у фокус-групах;
- травень – проведення загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у школах в умовах воєнного стану.
Наприкінці поточного року заплановано проведення дослідження соціальних та емоційних навичок учнів 10-ти і 15-років спільно з Організацією економічного співробітництва та розвитку.
