Основні тези
- В українській мові слово “сищик” вважається розмовним або застарілим, і його вживання в офіційних текстах небажане.
- Українські відповідники для “сищика” включають “детектив”, “слідчий”, “нишпорка”, “слідець”, “стежник”, “звідун” та “розшуковець”.
Хто такий “сищик” / Freepik. Ілюстративне фото
Хто полюбляє детективи та читав книги чи дивився детективні фільми російською чули слово – “сищик”. Але в українській мові його немає.
Як назвати людину цієї професії – “сищика” – українською, розповідає 24 Канал.
Хто такий “сищик”
“Сищик” – це герой значної кількості детективів. Його уважність, логіка, спритність, вміння розв’язувати проблеми та заплутані ситуації робить його прикладом для наслідування. Це може бути професією чи хобі і покликанням.
Однак, в українській мові слово “сищик” вважається розмовним або застарілим, і його вживання небажане в офіційних текстах.
Саме слово “сищик” (сыщик) – це росіянізм, який походить від дієслова “сыскать” – тобто шукати, розшукувати. У російській мові воно означає таємного агента, детектива, розшуковця.
У давньоруській мові існувало слово “сыскъ” – “розшук, слідство”, звідси й “сыщик” – “той, хто шукає”.
Але українською мовою варто казати по-іншому:
- детектив – найближчий нейтральний відповідник,
- слідчий – назва посади, уповноваженого виконувати функцію розслідування,
- нишпорка – розмовне, з іронією або негативним відтінком,
- слідець – застаріле, але питомо українське,
- стежник / звідун – архаїчні, поетичні або діалектні варіанти,
- розшуковець – можливий неологізм або описовий варіант.
Наприклад: “У справі працює досвідчений детектив” або “Той нишпорка вже третій день крутиться біля хати”.
Цікаво, що у радянській літературі слово “сищик” часто вживалося в контексті жандармів, шпигунів, агентів НКВС, тому має негативне забарвлення.
А в українському фольклорі та народній мові переважає слово нишпорка – це той, хто нишпорить, підглядає, стежить, часто з недовірою.
Краще – детектив / Freepik
Хто такі “детектив” та “шпик”
Є ще одне цікаве слово, яке можна використати замість “сищика” – шпик, але дуже обережно. Воно має два геть різних значення:
- кулінарне – це солоне або копчене свиняче сало, зазвичай з хребтової або бокової частини туші.
- кримінально-детективне – це жаргонне слово для поліцейського, детектива або нишпорки. Воно прийшло з німецької мови: Spitzel – шпигун, донощик. Часто саме його вживали в радянських перекладах детективів або в кримінальному жаргоні.
Слово “детектив” у нашій мові – чужинець. Прийшло до нас воно з англійської мови – detective, де воно означає “слідчий”, “той, хто розкриває злочини”. Але його коріння – ще глибше, з латини detegere → detego – “розкривати, знімати покривало” (de- – “з”, tegere – “покривати”).
Тобто буквально: “той, хто знімає покривало з таємниці” – чудова метафора для слідчого або жанру, що розкриває злочин.
“Детектив” має два значення в сучасній мові:
- Детектив як особа – слідчий, розшуковець, агент;
- Детектив як жанр – літературний або кінематографічний твір, у центрі якого – розслідування злочину.
Чи не найвідомішим детективом є Шерлок Холмс, авторства Конана Дойля, книгами про якого зачитувалося не одне покоління і його образ схожий на вар’ята. Як і фільмами по книгах та інтерпретаціями на тему.
А хтось більше цінує Еркюля Пуаро Агати Крісті за його неповторну манеру поведінки.
Читайте книги, дивіться гарні фільми і говоріть українською!
