Основні тези
- Ім’я Олександра має численні версії походження, включаючи перську, давньогрецьку та християнську, і означає “мужня”, “сяюча”, “сильна” та “захисниця”.
- В українській мові ім’я вимовляється як Олександра, а зменшувально-пестливі форми включають Саня, Сяня, Олеся, тоді як російськомовні форми включають Шура, Саша.
- У різних мовах зустрічаються варіації імені, такі як Алессандра в італійській, Алехандра в іспанській, Алекса в англійській та інші.
Хто ж вона Шура? / Freepik. Ілюстративне фото
Вибір імені для дитини – важлива місія для батьків. І хоч не обов’язково це має бути українська форма, але і про неї слід знати.
Про одне з найпопулярніших імен у світі, яке набуло різних трансформацій у мовах та культурах світу, – Сашу чи Шуру, розповідає 24 Канал.
Хто ж така Шура / Саша
Певно, і серед ваших знайомих є власники імен Саша і Шура. Але це і жіноча, і чоловіча версія імені. І навіть сперечаються мовознавці, який варіант виник раніше.
Повна версія імені – Олександра. Це одне з найдавніших імен і дослідники сперечаються про його походження.
Існують перська, давньогрецька, християнська та з мови санскрит версії походження. Але в усіх варіантах значення імені означає – “мужня”, “сяюча”, “сильна” та “захисниця”.
Цікаво, що ім’я Олександра згадується ще в крито-мікенській культурі (XV–XII столітті до нашої ери), а згодом поширилося в Давній Греції та Римській імперії. В давньогрецькій міфології прізвисько Ἀλέξανδρος носить Паріс, а Ἀλέξανδρα – його сестра Кассандра.
У християнській традиції набуло поширення завдяки святій Олександрі Римській, яка вважається покровителькою сім’ї та шлюбу.
Цікаво, що для багатьох мов характерне звучання і мені через літеру “А” – Александра. В італійській мові Алессандра, в іспанській – Алехандра, в португальській – Алесандра. А от в англійській – Алекса чи Алексіс. Та й саме написання латиницею може бути через “К” і через “Х” – Aleksandra
чи Alexandra. А ще є змінені похідні форми – Сандра, Сандрина, Сандрія, Сандринія, Кассандра, Лексі, Лессі, Лясандра, Іскандера, Шуліко.
Однак, в українській вимові, внаслідок невластивості початкового звуку “а”, відбулася заміна його на “о”. Тому, українською – лише Олександра і це унікально!
Та навіть зменшувально-пестливі форми у нас інші – Саня, Сяня, Сянька, Сюня, Олеся та Леся. Вони м’якіші та без шиплячих звуків.
Можна зустріти і версію імені Олександрина (російською – Александріна), яке побутувало на теренах Російської імперії.
А тому версії – Шура, Шурена, Алексюша, Сашура, Сашулік, та навіть Саша і Сашка – це російськомовні форми, нав’язувані нам довгий час. Як і у випадку з іменем Маша.
Хоч Саша/ Сашка/Сашуня та Шура/Шурочка стали для нас звичними, але спробуйте звернутися українською.
Це ім’я має сильну енергетику, що часто надає його власницям харизматичність, незалежність і лідерські якості, а тому і підхід до звертання теж можна змінити.
