Основні тези
- Термін “дубльонка” бере свій початок з російської мови та сформований від дієслова “дубити”, проте у словниковому запасі української мови він відсутній.
- В українській мові замість “дубльонка” можна вживати “кожушок”, “кожушина” або “шуба з овчини” для ідентифікації подібного верхнього вбрання.

Як українською називається цей одяг / Freepik. Ілюстративне фото
Найменування предметів одягу часто походять від їх форми, функції або матеріалів, з яких вони зроблені. І хоча значна частина з них має іншомовне коріння, існують і власні, оригінальні назви, яких варто уникати калькування.
Як українською мовою назвати верхній одяг – “дубльонку”, розповідає 24 Канал, посилаючись на роз’яснення від “Гороху”.
Чи наявне в українській мові слово “дубльонка”?
Цей теплий зимовий одяг для верху є популярним у гардеробі багатьох поціновувачів моди. Існує безліч рекомендацій щодо його вибору, догляду та стильного носіння. Але, незважаючи на модні поради, цей одяг хибно називають – “дубльонкою”, у російському стилі.
“Дубльонка” походить з російської мови – “дублёнка”, утворене від дієслова “дубить” – тобто обробляти шкіру. В українській мові дієслово “дубити” також є, але похідного слова “дубльонка” словники не фіксують.
У словниках можна знайти подібне слово – дублянка, але з позначкою – розмовне. Цікаво, що всі зразки з літератури, де трапляється це слово, датуються серединою ХХ століття.
Що ж таке “дублянка”?
Це верхній одяг з обробленої овчини з хутром усередину і шкірою зовні. Теплий зимовий одяг, який використовують як чоловіки, так і жінки.
А раніше українці давали цьому одягу інші назви:
- кожУх / кожушок / кожушИна – короткий одяг (за типом сучасної куртки авіатора).
- кожушАнка,
- линтвАр;
- байбарАк – коли шкіра ззовні вкрита сукном (вовняною тканиною).
Кожух – традиційний наплічний одяг українців, пошитий з овечих шкур. Він знаний нам з опису в літературних творах, як у художніх, так і наукових. Його вигляд, фасон, довжину, оздоблення ми можемо побачити на численних картинах, листівках та фотографіях кінця ХІХ – початку ХХ століття. І навіть наживо у деяких музеях країни або на виставках приватних колекціонерів-етнографів. Усім відомий образ Кобзаря в кожусі, який колись був зображений на купюрі у 100 гривень.
Цікаво! При перекладі слова “кожух” на російську мову ви отримаєте – “дублёнка” або “тулуп”, останнє слово має тюркське походження. Це ще одне підтвердження того, що це слово було нам нав’язане.
А назви кожухів змінювалися вже залежно від фасону – наприклад, жіночі бекеші – святкове вбрання з Поділля, короткий, до колін кожух, вкритий гранатовою або синьою тканиною.
Розкішшю вважався білий приталений кожух, щедро прикрашений вишивкою, часто шовковими нитками або золотом. І, звичайно, з коміром з хутра звіра або вилогою з м’якої овечої шерсті.

Кожух з Горошової (Тернопільська область) / Вікіпедія
А тулупом називали кожух з кримської вівці, обтягнутий сукном і дещо іншого кольору, його особливо любили містянки.
Українська мова володіє власними словами для позначення цього виду одягу, і чому б замість “дубльонки” не говорити – “кожушок” або “кожушинка”, це цілком автентично і мелодійно. Повертайте своє і розмовляйте українською!



