Основні тези
- Слово “вар’ят” походить з польської мови й означає “божевільний, несамовитий, дивак”, зберігаючи популярність у Галичині.
- Сьогодні в українській мові “вар’ят” може означати жартівника, веселуна або вигадника, іноді навіть бути компліментом.
Хто такий вар’ят? / stockking
Приємно, що давні слова повертаються у нашу мову. Навіть якщо це робиться через назви крамниць, брендів, шоу.
Яке походження та значення слова “вар’ят”, розповідає 24 Канал, посилаючись на тлумачні словники.
Звідки взялося слово “вар’ят”
Слово “вар’ят” чуло чимало людей, але як назву розважального шоу “Вар’яти”. Але чи усі знають, що воно означає?
Тлумачні словники твердять, що слово “вар’ят” походить із польської мови (wariat) і означає “божевільний, несамовитий, дивак”. Сьогодні воно збереглося та популярне в Галичині, зокрема у Львові, де воно використовується як жартівливий або емоційний вираз.
Його у розмові можуть вживати для опису людини, яка поводиться екстравагантно, неординарно або несподівано, чи для опису енергійної, творчої та нестандартної особистості.
Синонімами можуть бути наступні слова, але без негативного підтексту:
- бешкетник;
- безрозсудний;
- нерозумний;
- безумний;
- маячливий;
- навіжений;
- шалений.
Латинська першооснова слова vario означає “змінюю”, а тому вар’ят – то змінений, інший. Ту ж основу має слово “варіант” – щось змінене від основи
Гурт “Скрябін” це слово використав у своїй пісні “Кругом одні вар’яти, я вар’ятом чуть не став”.
Сьогодні, коли чуємо “ото вже вар’ят!”, то швидше слід розуміти – жартівник, веселун, вигадник, блазень.
Багато слів змінили своє дослівне, негативне значення і стали жартівливими, як слово “фіфа“.
Назвавши когось вар’ятом, ви можете зробити навіть комплімент – незвично і вигадливо!
