Останній дзвоник чи останній дзвінок - як правильно говорити українською

Основні тези

В українській мові слова “дзвоник” та “дзвінок” є синонімами і можуть використовуватися взаємозамінно для назви свята “Останній дзвоник”.
Словом “дзвоник” також називають рослину з квітами, схожими на маленькі дзвони.

Дзвоник чи дзвінок, яка назва свята правильна / Рexels

30 травня у більшості шкіл України пройшло свято останнього дзвоника. Але як саме правильно його називати?

Дзвоник чи дзвінок, яке слово правильно використовувати для назви цього дня, розповідає 24 Канал, посилаючись на Культуру слова.

Як сказати правильно – дзвоник чи дзвінок – у назві свята

У низці словників, зокрема і в Словнику української мови за редакцією Бориса Грінченка, фіксуються обидва слова, як окремі, так і як зменшувальні форми до слова дзвін.

Ці іменники – дзвінок і дзвоник, які відомі у східно- і західнослов’янських мовах як різні фонетичні і морфологічні варіанти, в українській мові вживаються з ХVI століття. Ці іменники можна вважати синонімами, які є взаємозамінні, тому можна сказати й Останній дзвінок, і Останній дзвоник.

Хоча в усному мовленні та в контексті розмови розрізняється предмет та звук, який він видає – дзвінок, а дзвоник – предмет: пролунав дзвінок на урок. Таке тлумачення ми зустрічаємо у багатьох творах української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Якщо візьмемо таке тлумачення, тоді назва свята – Останній дзвінок.

“Чути кроки і срібний дзвінок ручного дзвоника” (Іван Кочерга).
“Звуки пісні, мов дзвінок, тужливо лісом пронеслись” (Іван Франко).

Звук, який видає дзвінок, українською називається – дзеленчання, дзеленькання, теленькання, дзвеніння, брязкання, бряжчання.

Але, якщо ми говоримо про церковний дзвін, то він видає звук не дзвінок, а дзвін чи передзвін.

Що ще називають дзвоником

А ще словом дзвоник чи у множині – дзвоники – позначають рослину, квіти якої нагадують маленькі дзвони синього, блакитного, фіолетового чи білого кольору. На них це кажуть – дзвіночки (латинська назва – Campánula).