Основні тези
- Фразеологізм “обдерти, як липку” в українській мові означає повністю обібрати когось, залишити без нічого, і походить від процесу здирання кори з липи для виготовлення різних виробів.
- Вислів часто використовувався в літературі та селянському середовищі, де липа була поширеним деревом, а процес обробки її кори – звичним.
Чому ж обдирають як липку? / Freepik. Ілюстративне фото
У багатьох фразеологізмах фігурують різні рослини і це не випадково. Це наслідок тривалих спостережень, досвіду і звичаїв народу.
Чому у вислові “обдерти як липку” зазначається саме це дерево, розповідає 24 Канал.
Що означає вислів “обдерти, як липку”
Літо, липень, який пахне липами, та вірші і вислови, які пов’язані саме з цим деревом. Фразеологізм “облупити / обдерти як липку” є одним з найвідоміших і найвиразніших українських виразів.
Він колоритний і глибоко вкорінений у народному досвіді, а означає:
- повністю обібрати когось, забрати все до останнього – гроші, майно, ресурси,
- довести до зубожіння, залишити без нічого,
- обманом або хитрістю змусити когось витратити багато грошей.
Наприклад його можна використати у випадку: “Ті майстри за ремонт таку ціну заломили – обдерли мене, як липку!”.
Цей вислів трапляється у творах Марка Вовчка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Анатолія Дімарова та інших класиків. Наприклад:
“Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку ” (Анатолій Дімаров).
“Наша пані журилась…: — Обдеруть мене тепереньки [тепер], як тую липку! Моє око всього не догледить” (Марко Вовчок).
Його можна замінити іншими, які мають те ж значення:
- обібрати до нитки,
- облупити як яйце,
- обібрати до рубчика,
- обскубати як курку,
- обідрали як шкурку,
- залишили без штанів,
- обтрусили як грушу,
- залишили без копійки / без шага,
- залишили голим і босим,
- зняти останню сорочку.
Якщо чули котрийсь з цих висловів, то під літній настрій можете замінити його на “обдерли як липку”. Але хай краще з вами такі ситуації не трапляються.
Яке походження цього вислову
Походження вислову та вибір дерева не випадкові. Це частина народного досвіду та побуту. У давнину молоді, 4 – 5 річні, липи використовували для добування лика – внутрішньої частини кори, яку здирали для виготовлення мотузок, кошиків, постолів/личаків тощо.
Личаки з липи / Вікіпедія
Личаки були основним взуттям, яке носили в будь-яку пору року, а тому вони швидко зношувалися. На рік одній людині потрібно було 12 – 15 пар такого взуття. Тому липові гаї стояли з голими стовбурами, бо з лип обдирали кору. А пестлива форма – липка, бо використовували молоді дерева.
Тому, “обдерти липку” – означало зняти з неї всю кору, залишивши голе дерево, без залишку.
А чи знали, що липовий ліс чи гай називається липина чи липник?
Цей вислів часто вживався в селянському середовищі, де липа була поширеним і шанованим деревом, а процес її обробки – знайомим кожному.
Від липи походить ще кілька слів, зокрема і назва місяця – липень, період цвітіння цього дерева – літня спека, аромат жовтих кульок липового цвіту, дзижчання бджіл.
“А липи цвітуть”: дивіться відео
Липовий цвіт збирався як ліки проти застуди, а самі дерева садили біля хат і церков – як обереги і символи миру. У цей період збирали смачний та цілющий липовий мед. Тому липа символом середини літа, аромату та солодкого меду.
А ще маємо слова – липкий, приліпитися, липнути, – як мед чи нектар з липи. А також – “липовий” у прямому та переносному значенні:
- липовий – виготовлений з липи: липовий чай, липовий мед, липова дошка.
- липовий – як фальшивий, підробний, несправжній: липові документи.
Ось таке непросте дерево – липа, шановане та корисне для українців, як і інше – шовковиця, яку можливо, ви знаєте під іншим іменем.
Дізнавайтеся походження фразеологізмів і говоріть українською цікаво!
