Основні тези
- Слово “клекотіти” в українській мові має звукову структуру, що імітує природні звуки, і може використовуватися як у прямому значенні (опис звуку), так і в переносному (метафора у поезії й фольклорі).
- Слово “клекотіти” є ономатопеєю, що імітує природні звуки, такі як кипіння або гомін, і має кілька значень залежно від контексту.
Що таке “клекотіти”? / Freepik. Ілюстративне фото
В українській мові чимало милозвучних та цікавих слів, які, чомусь, вживають уже не часто. Ба більше, не усі уже знають їх значення чи де вони використовуються.
Яке значення слова “клекотіти” та у яких випадках воно використовується, розповідає 24 Канал.
Що означає “клекотіти”?
Слово “клекотіти” має глибоке коріння в українській мові, споріднене з дієсловом “клекотати”. Його звукова структура – з повторюваними приголосними кл-к-т – імітує природні звуки, що виникають під час кипіння, бурління або гомону.
Це ономатопея, тобто слово, що наслідує звук, а сам звук називається – клекіт.
Це слово можна вживати у прямому значенні – опис звуку, та у переносному – як метафора у поезії й фольклорі.
Слово клекотіти має кілька значень, залежно від контексту:
Природа:
- видавати переривчастий звук – голоси деяких великих птахів, як-от орла чи лелеки: На стодолах клекотали бузьки, по плотах скакали горобчики і весело цвірінькали. (Тимофій Бордуляк);
- звук води – по-іншому – бурхати, вирувати, шумувати (про стрімку річку, море чи грозу): Вода клекоче, булькотить та все несе Лавріна далі на гостре каміння. (Іван Нечуй-Левицький); На верховині шумить, клекоче карпатська злива (Платон Воронько).
Люди: гомін натовпу, юрби, суперечка. Ще можна сказати – гомоніти, галасувати, шуміти. Клекотіла громада, і заговорили усі, нічого і не розбереш. (Григорій Квітка-Основ’яненко).
Бій: так описують гуркіт і затятість бою, який гримить і точитися з завзяттям. Василько чув, що бій клекотав зовсім близько за селом (Петро Панч).
Механізми: тарахкотіння, гудіння механізмів – мотору, кулемету. На захід летіли мотори, і в небі стояв кулеметний клекіт (Петро Панч).
Емоції: як метафора внутрішнього вирування емоцій, гніву, пристрасті. Бурхливо, з незвичайною силою проявляти почуття. Вербун засміявся і сміх ніби клекотав йому у горлі (Володимир Винниченко).
Кипіння води, страви чи плавленого металу: Клекотіла у величезних чанах страва для строковиків (Олесь Гончар).
Знали про ці можливості слова – клекіт, клекотіти чи клекотати? Отож, наступного разу замість слів гуркотіти, шуміти, кипіти використайте загадкове – клекотіти й здивуйте співрозмовника. Пізнавайте українську мову, адже у ній ще стільки красивих таємничих слів – вирій, осоння, жевріти. Говоріть красиво!
