Як звучать звичні слова Донеччини та Буковини – які особливості вимови

Основні тези

  • Донеччина та Буковина мають унікальні діалекти з різними словами для звичних понять, як-от “цуценя”, “оладики”, “сапка”.
  • Діалекти відображають мовний, культурний та історичний спадок регіонів, зокрема, впливи російської на Донеччині та румунської на Буковині.

jak zvuchat zvichni slova donechchini ta bukovini jaki osoblivosti vimovi 7546419 - Як звучать звичні слова Донеччини та Буковини - які особливості вимови

Діалекти Донеччини та Буковини / Freepik. Ілюстративне фото

Діалекти – невичерпне джерело пізнання мови та поповнення свого лексичного словника. А порівняння їх вимови дивує та веселить.

Як звучать звичні слова на діалектах Донеччини та Буковини, розповідає 24 Канал, посилаючись на блог Оксани Миколаївни.

Як у вас називають ці речі?

Діалекти мови часто називають суржиком, але це унікальна говірка, яка має глибоке коріння в українській мові та робить її незвичною і цікавою.

Блогер, мовознавиця та репетиторка української мови Оксана Миколаївна, разом з іншою блогеркою tutor_nessie, вирішили порівняти діалекти протилежних куточків України з яких вони родом. А саме Оксана Миколаївна з Донецької області, а співрозмовниця – гуцулка з Буковини. Чи різняться ці звичні слова вкрай до невпізнаваності, чи вдасться порозумітися у розмові дівчатам?

Ось які слова дівчата взяли для порівняння (далі: Донеччина – Д, Буковина – Б):

  • Цуценя: Д – кутьонок (кутята, якщо багато); Б – кутюшка.
  • Оладки: Д – оладики; Б – оладки.
  • Сільськогосподарське знаряддя сапа: Д – тяпка; Б – сапка.
  • Велосипед: Д – велик чи лайба; Б – велосипед чи ровер.
  • Залізний кошик: Д – сапетка, Б – залізний кошіль.
  • Обід чи перекус з собою: Д – тормозок; Б – відповідного слова не знайшлося.

Як розмовляє Буковина та Донеччина: дивіться відео

Що ще варто знати про діалекти?

24 Канал уже розповідав раніше про інші діалекти, зокрема, Полтавщини, Рівненщини та Львівщини, Закарпаття. Сьогодні маємо змогу почути і Донеччину

Донеччина. Діалект Донеччини сформувався під впливом українських степових говірок, російської мови та професійного жаргону (особливо шахтарського). Його часто називають суржиком, хоче це саме діалект. Фонетичними рисами його є:

  • Вимова дієслів з м’яким закінченням: ходю, носю, робе.
  • Змішування українських і російських граматичних форм – пєрєноска, трємпєль, брасматік.

Буковина. Цей діалект належить до південно-західного наріччя української мови. Він зберіг багато архаїчних форм і має вплив румунської мови.

Граматичними особливостями діалекту є:

  • Вживання частки ся / си: си вмив, си вбрав
  • Форми двоїни: дві руці, дві вікні.
  • Ступені порівняння з май: май більший, май старший.
  • лексичні запозичення з румунської мови: бриндза, сараку, матуша (старша жінка).

Діалекти ніби мовні портали у світ регіональної ідентичності. Вони не просто прикрашають мову, а й зберігають пам’ять про покоління, які жили, працювали й говорили на цій землі. Крім того, вони і звучать по-іншому – у кожного діалекту своя мелодика.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *