Основні тези
- Дерево шовковиця має кілька назв в українській мові, таких як тута, шелевиця, морва та еперки, залежно від регіону.
-
Шовковицю цінують за її лікувальні та смакові якості, а також використовують для виготовлення різних продуктів, включаючи шовк, папір та алкогольні напої.
Як ще низивають шовковицю? / Freepik. Ілюстративне фото
Вам подобається пісня про шовковицю? А чи знаєте як виглядає це дерево, та які ще його назви існують?
Під якими назвами відоме дерево шовковиця українцям, розповідає 24 Канал.
Як ще називають шовковицю
Новий пісенний хіт зачепив багатьох, а ще змусив пригадати, як виглядає шовковиця та чекати сезону, коли можна нею поласувати.
Але виявляється, що не усі знають цю рослину саме під такою назвою. А у різних куточках України існують інші назви.
Цю мешканку помірних та субтропічних широт почали культивувати понад 2,5 тисячі років тому. І здавна вирощують в Україні та цінують за лікувальні та смакові якості.
Літературна назва дерева – шовковиця, а латинська – Morus.
Назву “шовковиця” можна пояснити тим, що листя дерева – головний харч для тутового шовкопряда, кокони якого використовуються для виготовлення шовку: шовк – шовковиця. Чи трішки перекривлене – шовковець чи шовкове дерево.
Інша назва – тута / тутовник / тутове дерево – вважають, що має тюркське походження, саме так називають ягоду. Цей варіант був поширений у південних і східних регіонах. Можна почути і зменшено-пестливий варіант – тутка.
Шелевиця / шелевка – рідкісні, локальні варіанти, які могли виникнути внаслідок фонетичних змін або впливу сусідніх мов.
Ще одна назва – морва – назва, яка має латинське коріння – morus. Назва зустрічається і в ботанічних текстах або в галицьких джерелах під впливом польської – morwa.
А от на Закарпатті шовковицю називають – еперки. Слово має угорське коріння і так називають полуницю, але у діалекті ним позначають саме плоди шовковиці.
Це не єдине дерево в Україні, яка має кілька назв, наприклад, чимало їх у верби.
“Шовковиця”: дивіться відео
Цікаві факти про шовковицю
Дерево шовковиці може жити до 500 років і плодити понад 200 років.
В Китаї шовковиці присвячували поезію, шанували за шовк, та вважали місцем для побачень.
Високо цінується в азербайджанській і вірменській культурах. Вони здавна займалися садівництвом із розведенням тутових дерев.
Тутове дерево можна використовувати різноманітно і практично безвідходно. З листя готують жовту фарбу, з кори – папір, лико, зі стовбура – бочки, теслярські інструменти, різні будматеріали, з тутових ягід – горілку, вино, уварений сік, варення, компот, джем, оцет, чай.
Цвіт шовковиці / Вікіпедія
Ягоди дуже солодкі, але делікатні, складні для транспортування, тому їх майже немає в супермаркетах.
Сьогодні існують сорти шовковиці, які використовують для ландшафтного дизайну – декоративні, низькорослі чи плакучі форми.
Дочекайтеся сезону шовковиця і насолодіться ягодами та піснею!
