Основні тези
- Свято Преображення Господнього має християнське походження, символізує духовне оновлення і святкується 6 серпня, хоча спочатку відзначалося у лютому.
- Яблучний Спас поєднує язичницькі та християнські традиції, відзначається освяченням плодів, меду та інших дарів землі, що є символом родючості та врожаю.
- У цей день заведено приносити до храму яблука, груші, виноград, мед і випічку для освячення, а також згадувати покійних, ставлячи окрему тарілку з частуваннями.
Звідки походить назва свята Яблучний Спас? / Freepik. Ілюстративне фото
В українських святах склалося цікаве поєднання християнських та язичницьких традицій. Що аж ніяк не шкодить, а робить їх цікавішими. Це ж стосується Яблучного Спаса, якого святкуємо 6 серпня.
Яка історія у свята Преображення Господнього та чому свято ще називають Яблучний Спас, розповідає 24 Канал, посилаючись на розповідь Сергія Степанюка.
Чому свято має дві назви?
Це велике свято місяця серпня має дві назви та незвичну історію.
Християнська назва свята – Преображення Господнє. Саме у цей день, за Євангелієм, Ісус Христос явив свою божественну сутність на горі Фавор перед трьома апостолами – преобразившись у білий променистий одяг. Це символ духовного оновлення, світла і віри. Воно належить до церковних традицій, а не біблійних свят.
Ще у IV столітті було вирішено святкувати усі події, які відбулися за життя Ісуса Христа. Хоча спочатку його не прийняли усі. Та навіть дати свята, як такої немає. І тому спочатку святкували у лютому. Але це було не зручно, у піст, і вирішили перенести його на кінець літа.
Спочатку свято прийняли церкви Східного обряду, поєднавши його з традиційними обрядами, що проводились на честь жнив і урожаю.
А тому маємо і другу назву свята – Спас, від Ісус Спаситель. А от – яблучний, це уже народна традиція та прив’язка до перших плодів.
В дохристиянські часи наші предки святкували кінець літа і початок осені, вшановуючи родючість землі. Яблука, як символ життя і достатку, були центральним елементом свята.
Хоча священники і пояснюють, що для церкви ні мед, ні яблука у день цього свята не мають ніякого відношення.
Однак у поколіннях людей збереглася тривала традиція вшанування врожаю, яка наклалася на християнське свято. Тому і виник обряд освячення фруктів та меду, а ще всілякого зела у цей день.
Ще в Київській Русі свято набуло особливої форми – поєдналося християнське богослужіння з язичницькими обрядами: освячення плодів, поминання предків, щедре частування бідних.
Це лише доводить довговічність землеробських традицій, а тому маємо дві назви – Преображення Господнє і Яблучний Спас.
Яка історія свята: дивіться відео
Чи правдиві забобони щодо свята?
У цей день до храму несуть яблука, груші, виноград, мед, випічку – усе, що дала земля. Після освячення ними пригощають рідних, дітей, нужденних.
А ще залишають яблука на могилах, згадують імена покійних за святковим столом, ставлять окрему тарілку – як на Трійцю.
А от поширеним забобоном вважається, що перше яблуко, з’їдене в цей день, може здійснити бажання. А дітям не дозволяли їсти яблука до Спаса – “спершу дай яблуко Богові”. Як і жінкам, які втратили своїх дітей – бо Бог на небі не дасть яблучко дитині.
Однак – це лише забобони. І якщо дозріли яблука – смакуйте їх на здоров’я!
