Основні тези
- Філологиня Марія Словолюб вважає, що вітання “Доброго дня!” є припустимим, хоча традиційно вважається помилкою через неузгодженість з називним відмінком “Добрий день!”.
- Існує багато форм привітань в українській мові, включаючи релігійні, та навіть застаріла форма “здрастуйте” вважається прийнятною.
- Архаїчні форми привітань, як-от “здрастуйте”, можуть мати нове життя при їх використанні, адже вони є частиною культурної спадщини.
Як же вітатися правильно? / Колаж 24 Каналу
В українській мові є чимало варіантів вітань, які доречні з тієї чи іншої нагоди, або ж залежно від часу доби. Як можна вітатися, а про яке вітання краще забути – розберемось у матеріалі.
Про те, як правильно вітатися українською та чи можна казати “доброго дня ” і “здрастуйте” у коментарі 24 Каналу розповіла українська філологиня Марія Словолюб.
Чи допустиме вітання “Доброго дня!”?
З вітання розпочинається наш день і це ознака ввічливості та норма етикету. В українській мові існують свої форми вітання, які прив’язані до часу доби та до оточення з яким вітаються – колектив, друзі, родичі, офіційні заходи.
Багато суперечок зазвичай виникає щодо вітання “Доброго дня!”. Деякі мовознавці вважають це помилкою та наполягають на єдиному правильному варіанті – “Добрий день!”. Тож 24 Канал звернувся до філологині, викладачки, фольклористки та експертки з красномовства Марії Словолюб, яка популяризує українську мову, за детальними поясненнями.
Зауважимо, що пояснення вітання “Добрий день!” просте – слід його казати у ствердній формі (називному відмінку), оскільки уже день і він уже – добрий.
Та чому ми не можемо побажати, щоб день був добрим? Тому, сьогодні мовознавці роблять переоцінку сталих мовних конструкцій та “помилок”, щоб їх було менше.
Сучасні мовознавці вважають, що привітанню “доброго дня” теж можна давати зелене світло. От тільки активізувалося воно з ХХ століття. Раніше побутувало міркування, що “добрий день” – констатація факту, тобто день, який триває, є добрим, а “доброго ранку!” – як побажання, бо “ранок” – час, що тільки настає, і його можна побажати добрим. Відповідно, якщо ранок добрий, то й весь день буде таким,
– пояснила Словолюб.
Тому не картайте себе і не дорікайте комусь за вітання “Доброго дня!”, можливо, з часом і така форма стане цілком правильною і припустимою. Головне – гарний і ввічливий порив – побажати вам доброго дня!
Які форми вітання снують?
Мовознавиця навела приклади етикетних формул вітань, які сьогодні існують в українській мові:
- Доброго ранку!
- Добрий день!
- Добридень!
- Добрий вечір!
- Добривечір!
- Доброї ночі!
- Вітаю!
- Доброго здоров’я!
- Моє шанування!
А також низка релігійних: Слава Богу! Слава Ісусу Христу! тощо. Але, крім того, допустима і форма – “здрастуйте”.
Слід зауважити, що форма “здрастувати” є в словниках, та подана як застаріла. Вона означає – “бути живим, здоровим” чи “благополучно існувати”,
– прокоментувала Марія Словолюб.
Тому, архаїчна форма геть не означає, що вона неправильна чи не допустима. Навпаки – це змога повернути, щось своє, давнє, питоме, але – забуте. Однак врахуйте і вимову: не “здравствуйте” чи “здрастє”, а саме – Здрастуйте!, тобто буквально – Будьте здорові!.
Як доказ, що насправді ця форма існує і досі у селі, вона існує навіть у формі прощання:
“Бувайте здорові!”,
“Залишайтеся / лишайтеся здоровими / здоровенькими!”.
Та навіть у колядці “Добрий вечір тобі” є слова – “А на цьому слові, бувайте здорові! Радуйся!”
Мова – це цікаво! Цікавтеся давніми, забутими чи забороненими словами й давайте їм нове життя!
