Основні тези
- Найменування “жовтень” бере свій початок від пожовтіння листя і є особливою рисою української мови, проте місяць має чимало інших історичних назв, таких як листопад та грязник.
- У польській мові жовтень іменується październik, що пов’язано з обробленням льону, і ця назва також застосовується в білоруській мові як кастрычнік.
Чому “жовтень” так називається? / Freepik. Ілюстративне фото
Сучасні українські найменування місяців беруть свій початок з народних спостережень та асоціацій. Разом з тим, корисно ознайомитися і з іншими назвами.
Чому місяць “жовтень” має таку назву, і які ще іменування існують, розповідає 24 Канал, посилаючись на Вікіпедію.
Чому “жовтень” має таку назву?
У календарі 10-й місяць року та другий місяць осені – жовтень. Саме це літературне іменування зафіксовано в українських словниках. Ця назва є неповторною для української мови та прямо асоціюється з явищем – пожовтінням листя, що вказує на осінній перехід, стиглість і завершення циклу.
Проте цей місяць мав ще чимало інших найменувань, пов’язаних з відповідними роботами чи звичаями, наприклад, у цей місяць найчастіше справляли весілля. Тому, у згадках народних іменувань можемо зустріти:
- листобій,
- деревопилень,
- передзимівник,
- зазимівник,
- рісник,
- весільник.
А оскільки жовтень місяць не лише листям землю вкриває, а й снігом готовий її притрусити і розвести болото під ногами, то його ще за це називали:
- грязюка,
- грязень,
- зимівник,
- хмурень.
У стародруках XVI – XVII століть місяць згадується під найменуванням – паздерник. Вважається, що це слово, запозичене з польського październik. Воно походить від paździerze – “костриця”, тобто залишки після обробки льону чи конопель. Саме в жовтні традиційно тіпали (чесали / дерли) стебла, відділяючи волокно від костриці.
З української мови ці назви зникли, але у польській мові 10 місяць називається – październik, а у білоруській – кастрычнік.
Ну а в народі цей місяць пов’язувався зі зміною погоди, тому його описували як – “Цієї пори сім негод надворі: сіє, віє, крутить, каламутить, рве, зверху ллє, а знизу – мете”.
Найменування українських місяців мають своє особливе походження, відмінне від латинського, тому іноземцям нелегко їх запам’ятати. А ще потрібно зазначити, що в народі їх існує декілька.
Яку помилку роблять у назвах місяця?
Часто, коли називають термін, або вимовляють місяць, допускають помилку – жовтень-місяць / до жовтня-місяця. Таке формулювання прийнятне в розмовній мові, але в літературній чи діловій мові – це помилка. Такі конструкції для української мови не властиві, як розповідає Ольга Багній.
У фольклорі цей місяць наповнений прикметами, спостереженнями та приказками. Оскільки усі польові роботи намагалися завершити до Покрови, то місяць вважався часом відпочинку, весіль та рукоділля – жінки пряли, ткали, вишивали та шили вже зі свіжого врожаю льону і конопель.
- У жовтні гріє ціп, а не піч;
- Жовтень на весілля багатий;
- Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить;
- Жовтень хоч холодний, але листопад і його перестудить;
- Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова.
- Якщо у жовтні сірий ранок, то чекайте ясного дня.
- Грім у жовтні – на малосніжну, м’яку та коротку зиму.
- Журавлі відлітають у вирій високо, повільно, тихо курличучи – осінь буде тривалою та погожою.
- Якщо до середини жовтня не обсипалось з берези листя – сніг випаде пізно.
- Відлітають дикі гуси – кінець бабиному літу.
- Коли дуб довго не скидає листя, то буде сувора зима.
- Багато жолудів на дубі – до суворої зими.
Відшукайте свою прикмету, спробуйте спрогнозувати зиму. Але насамперед – насолодіться золотою осінню!
