Основні тези
- Стаття обговорює поширені мовні помилки в українській мові, часто спричинені калькуванням з російської мови.
- Наводяться приклади неправильного вживання фраз і пропонуються правильні варіанти: “мій День народження” замість “моє День народження”, “вважаю” замість “рахую”, “сміятися з когось” замість “сміятися над кимось”.
Що ми кажемо не так? / Freepik. Ілюстративне фото
Деколи ми навіть не розуміємо, що робимо мовні помилки. І стається це не через незнання правил, а за калькуванням з російської.
У яких найпопулярніших фразах ми робимо помилки, розповідає 24 Канал, посилаючись на блог Istoria Movy.
Які найпоширеніші помилки
Деколи свої мовні помилки ми навіть не помічаємо. І причина не лише у незнанні правил української мови, а у звичці, нав’язаній російською мовою.
Які популярні фрази найчастіше вимовляємо неправильно:
Велике дякую! – хоч фраза звучить ніби гарно, але це граматична помилка. Бо до дієслова отримують додаткову характеристику не завдяки прикметнику, а завдяки прислівникам – не яке “дякую”, а як “дякую”. Тобто подякувати ми можемо, ЯК – красно, гречно, файно, щиро, сердечно.
В російській мові “Большоє спасіба!” – це інша частина мови – іменник, тому у нас виникає ця помилка.
В українській мові є інші слова для подяки “спасибі”, “подяка”, “дяка” – а з ними уже можна вживати слово – “великий”:
- велике спасибі,
- велика дяка,
- велика подяка.
Моє День народження. Тут головна прив’язка до слова “день” – це іменник чоловічого роду. А тому він не може бути “моє”, день, чий – мій. Тому правильно сказати – Мій День народження.
В українській мові є й інше слово для позначення цього дні – уродини.
Я рахую, що… Це калькований дослівний переклад з російської мови – “я считаю, что…”, при висловлюванні думки. Так, в українській мові є слово “рахувати”, але воно стосується обрахунку чогось, лічби – “я рахую гроші”.
Якщо мова іде про висловлення власної думки, то правильно сказати:
- я вважаю, що…
- я міркую, що…
Сміятися над кимось чи знущатися над кимось. Це приклад росіянізму. Саме таку конструкцію фраза має у російській мові. Українською ми замість прийменника “над” використовуємо прийменник “з”. Тому українці “сміються з когось” чи “збиткуються з когось”.
Йти за водою, у значенні принести води. Коли ми говоримо про предмет, який треба узяти чи купити, то слід казати “по” – “піти по воду” чи “піти по хліб”.
Вислів “йти за водою” носить інше значення в українців, а саме означає зникнути, пропасти чи навіть померти. Тлумачиться як – вода несе за течією, немає спротиву. Рибалки так кажуть про мертву рибу – “чи є риба?” – “тільки та, що за течією (мертва)”. Бо жива риба здатна пливти проти течії.
Що ми кажемо не так: дивіться відео
Позбувайтеся кальок та росіянізмів, вдосконалюйте своє мовлення і говоріть українською!
