Основні тези
- Українським відповідником слова “бутерброд” є “накладанець”, згаданий ще у творах Тараса Шевченка.
- Слова “бутерброд”, “сендвіч” та “канапе” походять з інших мов, але українська мова має і свої відповідники.
- Інші українські назви для бутерброда включають “мазанка”, “похлібець” та “перекусник”.
То бутерброд чи накладанець? / Freepik. Ілюстративне фото
Слово бутерброд, як і саму страву, ми знаємо з дитинства. Але у цього чужого запозиченого слова є український відповідник.
Яким українським відповідником можна замінити слово бутерброд, розповідає 24 Канал, посилаючись на мовознавицю Марію Словолюб.
Як українською назвати бутерброд
У сучасному шаленому темпі життя бутерброд – найшвидший перекус вранці чи під час обіду, чи коли ви у тривалій дорозі, наприклад, на дачу. А тому і слово уже звичне для українців – скибка хліба з чимось смачненьким зверху. Однак, воно запозичене, хоч і давно.
Проте, українська мова має свої питомі відповідники, які звучать не менш смачно. Найбільш влучний і давній з них, на який ми можемо натрапити в літературі – накладАнець.
У творі Тараса Шевченка згадується слово “накладанець” як традиційна страва: “Корінчик хрону, яйце, шматочок масла та трохи зелені – мовою наших предків – “накладанець”, а мовою німців – “бутерброд”.
Але це не все, тому що можемо зустріти і такі назви:
- мазанка – хліб, намащений маслом, салом, паштетом тощо;
- похлібець – хліб із чимось (з салом), який подають до першої страви;
- та навіть жартівливі – перекусень, перекусник і нахлібок.
Які “чужинці” позначають страву для перекусу
Слово “бутерброд” здається нам звичним, але має німецьке коріння і буквально перекладається як хліб з маслом – butterbrot: butter (масло) + brot (хліб).
У німців спочатку butterbrot – це був виключно хліб із маслом. А згодом так почали називати й нашарування на ньому з ковбаси, сиру, ікри, овочів і зелені.
Хоча це не єдина запозичена назва для позначення такої страви. Ще маємо “сендвіч”, “канапе” та “канапку”.
Слово “сендвіч” має англійське походження – sandwich. А походить від імені Джона Монтегю, 4-го графа Сендвіча (John Montagu, 4th Earl of Sandwich), який жив у XVIII столітті в Англії. Легенда розповідає, що граф був завзятим картярем, який не хотів робити перерви на обіди й наказував слузі готувати м’ясо та подавати його між двома шматками хліба, щоб не бруднити руки. А згодом його друзі почали просити “те саме, що і Сендвіч”.
А от слово “канапе” уже французького походження – canapé. Буквально означає “диван” або “канапа”. І саме цей образ – начинка, яка ніби “сидить” на хлібі, як подушка на дивані – став метафорою для маленької закуски. Назва виникла в XVIII столітті, коли кулінари почали подавати вишукані закуски на маленьких скибках хліба.
У французькій кухні canapé – це невеликий шматочок хліба, підсмажений або свіжий, на який викладають начинку: паштет, сир, овочі, рибу, ікру тощо.
В українській мові є слово “канапка”. Воно примандрувало до нас через посередництво з польської – kanapka – а далі з Західних регіонів по усій території України. Хоча “канапка” часто означає не бутерброд, а мініатюрну закуску, зазвичай на шпажці, для фуршету.
Не лише бутерброд: дивіться відео
Слова “бутерброд”, “сендвіч”, “канапе” – це мовні туристи, які прижилися, але українська має свої смачні й образні варіанти. Тож наступного разу, коли готуєте скибку хліба з чимось зверху, – згадайте, що у вас в руці накладанець.
Бо мова – це не лише слова, а й смак дитинства, аромат хліба і тепло рук, що його подають. Говоріть українською смачно!
