Основні тези
- Педагог зі Львова, Віктор Демко, запропонував впровадити “Медіаграмотність” як повноцінний шкільний предмет через загострення проблеми онлайн-обману, спровокованого штучним інтелектом.
- Демко підкреслює значущість медіаграмотності для молоді та дорослих, оскільки соцмережі та ШІ ускладнюють розрізнення неправдивої інформації від істини, що є питанням захищеності.
Учитель запроопонував запровадити у школі предмет “Медіаграмотність” / Колаж Освіта 24
Викладач зі Львова, Віктор Демко, висловив пропозицію про введення “Медіаграмотності” як повноцінного предмету в навчальних закладах. Причиною є шахрайські дії.
Про це він повідомив 24 Каналу. Також поділився міркуваннями, що спонукали його до цього, та випадком, який з ним стався.
Чому необхідно вивчати медіаграмотність у школі?
Днями вчитель оприлюднив ролик з мережі з його образом, згенерованим за допомогою ШІ, з метою введення в оману. У ролику йдеться про те, що “викладача з Києва викликали у Міністерство освіти і науки України через його надміру ефективну методику”. Також міститься заклик перейти за сумнівним гіперпосиланням. Педагог стверджує: це дії шахраїв.
Беручи до уваги те, що Інтернетом нині користуються всі, я вважаю, що варто ініціювати роздуми про те, щоб включити “Медіаграмотність” як повноцінний предмет у шкільну програму,
– акцентує Демко.
І додає: навіть не здогадується, що саме приховано за подібними гіперпосиланнями у ролику. Однак, зважаючи на те, що це робота шахраїв, там може бути будь-що: від несанкціонованого доступу до акаунтів – до викрадення коштів.
На превеликий жаль, у сучасному світі ніхто не має стовідсоткового захисту від подібних ситуацій. Соцмережі мають колосальний вплив, а з розвитком штучного інтелекту стає все важче відрізнити фейк від правди. І навіть моторошно уявити, що буде через 5 – 10 років, якщо ШІ продовжуватиме розвиватися такими темпами. І єдине, що ми можемо робити – це підвищувати рівень медіаграмотності,
– висловлює думку педагог.
Він констатує: сучасні діти ще з пелюшок споживають великий обсяг контенту, отже, повинні з раннього віку осягати, як діють алгоритми, як розпізнавати дезінформацію, як здійснювати перевірку джерел інформації та чому не слід сліпо довіряти кожному відео, яке виглядає привабливо та переконливо.
Однак це не є виключно завданням школи. Це ще й сфера відповідальності батьків. Оскільки, на жаль, дорослі також дуже часто стають об’єктами онлайн-шахрайства. Батькам слід демонструвати приклад – перевіряти інформацію, пояснювати дітям, наскільки легко нині можливо згенерувати фальшиве відео, голос чи навіть людину,
– підкреслює освітянин.
І додає: кожному необхідно виробити звичку піддавати сумніву все, що ми бачимо та читаємо в Інтернеті, оскільки часто за гучними заголовками, переконливими відео можуть ховатися звичайні шахраї. Відтак, медіаграмотність – це вже не лише питання освіти. Це питання безпеки.
Що за випадок трапився з викладачем?
- Вчитель Віктор Демко поділився відеороликом, який поширюється в мережі з його зображенням, та попередив, що його було згенеровано за допомогою ШІ з метою введення в оману. Воно було оформлено як новинний сюжет за участю відомої ведучої.
- У ролику йдеться про те, що “педагога з Києва викликали до Міністерства освіти і науки України через його надзвичайно дієву методику, за якою люди опановують англійську мову всього за три місяці: без зазубрювання (неправильний наголос, – ред.), без “домашок”, без 500 гривень/годину”.
- У відео також міститься звернення до українців про те, що “доступ (до методики, – ред.) відкритий, доки його знову не “перекрили”, та заохочення перейти за невідомим гіперпосиланням.
- Педагог при цьому зауважив: “Це – не я! Це зловмисники, які використали штучний інтелект і ролик з тіктоку та представляють це як якусь там методику. Перевіряйте інформацію та не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями”.
Вчитель закликає ретельно перевіряти інформацію та відеоматеріали
