Основні положення
- Заступник міністра освіти та науки Дмитро Завгородній зазначає, що студенти та школярі повинні навчатися обґрунтовано використовувати штучний інтелект, а МОН вже публікує рекомендації стосовно його впровадження в навчанні.
- Головною проблемою є достовірність відомостей, що створюються ШІ, тому наголос у навчанні слід переміщувати до оцінювання розумової діяльності учня.
Як застосовувати ШІ у навчанні / Freepik
Штучний інтелект поступово перетворюється на невід’ємну частину освітнього процесу. І тут найважливіша задача держави – вивчити педагогів, учнів і студентів застосовувати його без наслідків для якості знань.
Про це в бесіді з 24 Каналом повідомив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації і цифровізації Дмитро Завгородній.
Як використовувати ШІ в навчанні?
Чиновник відзначив, що насамперед студентам і школярам не слід уникати новітніх технологій – натомість необхідно навчитися застосовувати їх розсудливо.
Я рекомендую їх використовувати. Очевидно, що необхідно намагатися знайти ті застосування, котрі особисто вам підходять найбільше,
– зауважив Завгородній.
З його слів, МОН вже розповсюджує вказівки щодо використання ШІ не лише у вищих навчальних закладах, а й у школах. Їх створено на підставі документів, розроблених Центром штучного інтелекту Мінцифри. Хоча перш за все ці вказівки адресовані вчителям, ті ж самі принципи можуть застосовувати і самі учні.
Головною проблемою, на думку Завгороднього, є не сам факт появи ШІ, а перетворення мислення, яке він викликає.
Коли можливо просто запитати й отримати готову структуровану відповідь, з’являється спокуса не думати самостійно. Це породжує ризик когнітивної лінії – втрати навички розумової діяльності,
– говорить заступник Лісового.
Він водночас переконаний, що педагогічні підходи повинні змінитися: увагу слід зосереджувати не на результаті у вигляді тестів чи конспектів, а на самому процесі мислення.
Чим небезпечний ШІ?
Окрема складність – правдивість даних, які виробляє ШІ. Завгородній зауважує, що “галюцинації” моделей ШІ – тобто вигадані факти чи помилки – не є головною загрозою для навчального процесу. Набагато важливіша складність у тому, що такий згенерований контент масово потрапляє в інтернет і стає джерелом для нових хибних відповідей.
Це глобальна складність, не лише для освіти. Але вона має наслідки і для шкіл, і для вишів. Тому вчителям слід переносити акцент від перевірки фактів до оцінки розумової діяльності учня,
– говорить він.
Завгородній наводить приклад того, як трансформується роль вчителя: замість вимагати від учня просто переказ фактів з історії чи літератури, слід заохочувати його до творчої взаємодії з інструментом. Наприклад, можливо дати завдання, у якому учень спілкується з чатботом від імені персонажа прочитаної книги, а потім аналізує цю розмову й презентує власні висновки.
Такі завдання не дають можливості просто скопіювати. Вони створюють досвід, котрий вимагає мислення і взаємодії, а не механічного копіювання, резюмував посадовець.
