Основні тези
- Слова “ізюм” і “родзинки” мають різне походження, “ізюм” походить з тюркських мов, а “родзинки” з польської, що пішло від німецької та латинської.
- Обидва слова використовуються в українській мові, причому “родзинки” є основним літературним варіантом, тоді як “ізюм” також прийнятний.
Як українською буде “ізюм”? / Freepik. Ілюстративне фото
Цей сухофрукт є однією з улюблених добавок до випічки, а ще компонентом різдвяної куті. Але як правильно він називається українською?
Як же правильно назвати цей смаколик – “родзинки” чи “ізюм” українською, розповідає 24 Канал, опираючись на @rezervpb.
То як правильно називати “ізюм” чи “родзинки”?
Ароматна свіжа випічка з родзинками – чи не найулюбленіший смаколик багатьох українців. Але як правильно назвати ці сухофрукти українською – родзинки чи ізюм? Перш за все – це сушені ягоди винограду, які бувають різного кольору та розміру, а це залежить від сорту винограду.
Слова “ізюм” і “родзинки” – це не просто назви сушеного винограду, а слова-мандрівники з інших мов.
Слово “ізюм” запозичене з тюркських мов, зокрема у кримськотатарській мові – jüzüm, у турецькій üzüm, що означає “виноград”.
У староукраїнській мові фіксується форма “изюмъ” ще у XVI столітті, тобто раніше, ніж у російській.
У російській мові слово набуло значення “сушений виноград”, бо саме в такому вигляді продукт потрапляв на ринок.
У словниках Бориса Грінченка та Кримського-Єфремова згадується також форма “озюм” – як застарілий український варіант.
А слово “родзинки” прийшло до української мови через польське слово rodzynki, яке, своєю чергою, походить від німецького Rosine, а далі – від латинського racemus – “гроно винограду”.
Це слово, яке поширилося на Галичині, як кулінарний компонент, стало основним літературним варіантом у сучасній українській мові.
Родзинки чи ізюм: дивіться відео
В літературі ми можемо зустріти використання обох слів і це не є помилкою:
- Бійці кинулись розламувати решту пасок, і в кожній із них знаходили… то перстень золотий, то замість ізюму якесь блискуче каміння (Олесь Гончар).
- А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Он де клуня. А там мені І фіг і родзинок – Всього мені понадає І на руках носить (Тарас Шевченко);
- Його сріблясто чистий плов ледь-ледь парував на стяблі, шматки баранини спритно приховані рисом, усіяним золотистими родзинками (Іван Ле).
Тому, у розмові можете послуговуватися словами – родзинки та ізюм, а ще і призабутими – озюм, узюм чи коринки. Поверніть і ці слова до української мови.
Подібна ситуація з запозиченням назви з різних мов у словах кав’ярня та каварня.
А от щодо фразеологізму “з родзинкою”, то це калькування російського вислову “с изюминкой“, українською краще сказати – “з перчиком” чи “з живчиком”. Саме так кажуть про людину, яка чимось вирізняється – гумором, харизмою, знаннями.
Яка користь родзинок?
Родзинки – це корисний та поживний продукт, який відомий здавна. Родзинки, можуть зберігатися довгий час без втрати якості. Вони відомі ще з античних часів та були улюбленими ласощами олімпійців.
Родзинки широко використовуються в кулінарії, як додаток до випічки, каш, салатів, а також як окремий перекус. Цей корисний смаколик – альтернатива цукеркам.
Родзинки багаті на антиоксиданти, вітаміни та мінерали, такі як калій, залізо, кальцій, магній, а також клітковину. Вони сприяють покращенню травлення, зміцненню серцево-судинної системи та підвищенню гемоглобіну.
