Основні тези
- День української писемності та мови започатковано 27 жовтня 1997 року розпорядженням Президента Леоніда Кучми з метою підтримки значення української мови в соціумі.
- У цей день відбувається Всеукраїнський радіодиктант єднання, задум якого – згуртувати українців навколо материнської мови.
День писемності та мови / Колаж 24 Каналу
Це свято – важлива дата для української освіти та культури. І доказ, що українська мова – захоплива та неповторна.
Як можна цікаво зорганізувати День писемності та мови у класі, розповідає 24 Канал, використовуючи поради ресурсу “На урок”.
Що відомо про День писемності та мови?
День української писемності та мови започаткований 27 жовтня 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та враховуючи важливу роль української мови в об’єднанні українського суспільства видав Указ № 1241/97 “Про День української писемності та мови”.
Це свято приурочене до дня вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – продовжувача справи творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.
Коли пишуть Радіодиктант?
За усталеною традицією в цей день пишуть Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. У 2025 році його писатимуть в понеділок 27 жовтня об 11 годині.
Радіодиктант започаткувала команда “Українського радіо” у 2000 році. Його завдання – не здійснити перевірку вашої грамотності, а згуртувати українців довкола рідної мови. Нині це подія, яка об’єднує українців не тільки на Батьківщині, але й за кордоном. Сьогодні до створення текстів та його зачитування залучаються митці слова, актори, військові. А пишуть його і дорослі, і діти в різних місцях – воїни в окопах і вчені на полярній станції “Академік Вернадський”.
А своїми успіхами та знаннями мови можна похизуватися, відправивши фото тексту організаторам та отримати відзнаку, якщо написано без помилок.
Цікаво! Переможницею “Радіодиктанту національної єдності-2024” стала львів’янка Христина Гоянюк, яка написала текст без жодної помилки. 78-річна жінка є неодноразовою переможницею та брала участь у написанні диктантів упродовж 25 років поспіль.
До радіодиктанту можливо приєднатися на ресурсах.
- Радіодиктант можна слухати на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
- спостерігати на сайті та в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
- на ютуб-каналі Українського Радіо.
Про рекомендації від Євгенії Кузнєцової, якими слід скористатися під час написання диктанту 24 Канал писав раніше. Ми також писали, які найчастіші помилки роблять українці під час написання – плутанина ненаголошених звуків е/и, написання власних назв, складних слів разом або через дефіс, слів з апострофом, та поради як їх уникати від вчительки Ірини Яцишиної.
Як цікаво провести цей день?
День української писемності та мови зазвичай відзначають як святковий у школах, бібліотеках, культурних центрах.
У навчальних закладах проводять свято чи інші події, присвячені мові – як для учнів всієї школи, так і для окремих класів.
А класним керівникам можна влаштувати квест, брейн-ринг чи вікторину для учнів свого класу. А питання / завдання можуть бути дуже різноманітні – і це не лише про знання правил мови.
Наприклад, спочатку можна продемонструвати презентацію, переглянути пізнавальне відео, фільм, а потім на його основі зробити вікторину. Чи підготувати ігрові завдання.
Клас можна розподілити на невеликі команди, щоб вони вигадали свої назви, девізи.
Наприклад, завдання можуть виглядати так:
- Продовжити відомі вислови, цитати, рядки з віршів.
- Мовний “Крокодил”. Це можуть бути і слова, і розділові знаки, і правила, і персонажі української літератури, і міста.
- Відшукати помилку у реченні. Наприклад, росіянізм чи кальку. Або перекласти речення українською мовою.
- Майстер слова. Утворити якомога більше слів із запропонованого за певний час: гастроном, інформатика, лексикографія та інші.
- Згадати якомога більше слів на конкретну літеру.
- Розшифрувати ребуси. Їх можна створити у спеціальній програмі.
- Розпізнати відомі фразеологізми на зображеннях та сказати, що вони означають.
- Скласти розповідь з 3 – 5 речень, в якій всі слова починаються з однієї літери.
- Назвати слова паліндроми – око, дід, піп, заказ, кабак, мадам, шалаш, наган, потоп, ротатор, радар.
- Створити філворди – завдання, де серед літер знаходяться слова, а тему взяти з мови чи літератури.
- Намалювати стінгазету.
- Відзняти відео для тіктоку про мову – тут і зараз.
Фразеологізми в картинках / Всеосвіта
Як ще залучити школярів?
Організуйте школярам день виступу – читці чи декламатори. Це можуть бути вірші, тексти пісень, частини з художніх творів, гуморески чи анекдоти. Нехай діти відчують себе артистами.
Можна навіть імпровізувати, задавши тему чи завдання – виступ у Верховній Раді, перед гладіаторами, надихнути на похід, мотиваційна промова та інше.
Як створити цікаву презентацію?
Зазвичай, до цього дня проводяться не лише шкільні свята, а й класні години, на яких класний керівник в теплій та невимушеній атмосфері може розповісти про свято. А розповідь доповнити цікавою презентацією.
Сьогодні можливості штучного інтелекту дозволяють зробити це швидко. А 24 Канал пропонує вам ідеї тематичних слайдів.
Слайд 1: Про історію свята
День української писемності та мови – це день, коли ми згадуємо, що слово має силу.
- Започатковано 6 листопада 1997 року указом Президента України Леоніда Кучми №1241/97. • Відзначається щорічно 27 жовтня (раніше – 9 листопада), у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – продовжувача справи Кирила і Мефодія.
- Традиції свята: написання Радіодиктанту національної єдності, покладання квітів до пам’ятника Нестору, проведення конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
- Мова – це не лише засіб спілкування. Це наш дім, наша пам’ять, наша міць.
Слайд 2: Цікаві факти про українську мову
- Має понад 250 тисяч слів, а словник Бориса Грінченка містить понад 70 тисяч.
- Найдовше слово – “переосвідомлюватимеш” (23 літери).
- Найвживаніша літера – “п”, найрідкісніша – “ф”. Всі слова на літеру “ф” – запозичені.
- Унікальні слова: “тремтіння”, “вишиванка”, “запашний”, “вишиванка”, “барвінок” – вони не мають точних відповідників в інших мовах.
- Українська мова має 7 відмінків (включаючи кличний) – це більше, ніж у більшості європейських мов.
- У нашій мові є слова на літеру “и”.
- В українській мові є особливість – можливо писати вірші, казки, оповідання зі слів, які починаються з однієї літери.
Біля білої берези блукав білий бородань.
Борода, брови були білі.
Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів.
Бандура болісно бриніла.
***
Пісні проспівали поскубані півні,
Приліг під порогом покусаний пес,
Полізли по пню печериці поживні:
Провіщують, певно, приємний процес.
Прокинься, побачиш подачку природи,
Північний періщив примхливий потік.
Парад парасольок підняв по погоді
Порепаний пень. Подивись, працівник!
Повітрям п`янким перехоплює подих,
Південним поривом пантрає поля,
Прелюдія поклику правил природних
Покою птахів повсякчас позбавля.
Слайд 3: Хто був основоположником сучасної української мови
Іван Котляревський – перший, хто заговорив українською в літературі.
- Його «Енеїда» (1798) – перший твір, написаний живою народною мовою.
- Він показав, що українська – придатна для поезії, гумору, глибини.
- “Енеїда”.
- Котляревський переносить античний сюжет в українські реалії, тому Еней зустрічає в античному світі знайомі йому народи, які він називає “гішпанцями”, “прусів”, “татарами”, “ляхами”, “турчинами”.
- Поема містить безліч етнографічної, фольклорної та побутової інформації про українців, описуючи їхні вірування, звичаї, страви, одяг та жарти та ігри.
Ігри:
“І у Панаса грати стала…, тут інші журавля скакали,
А хто од дудочки потів. І в хрещика, і в горюдуба,
Не раз доходило до чуба, як загулялися в джгута.
В хлюста, в пари, в візка іграли і дамки по столу совали…”
Одяг:
Одяг Ганни: “В червоній юпочці баєвій, в запасці гарній фаналевій,
В стьожках, в намисті і в ковтках…”
Одяг Енея: “штани і пару чобіток, сорочку і каптан з китайки,
і шапку, пояс з каламайки, і чорний шовковий платок”.
- Сьогодні відомі кухарі відшукують рецепти та готують страви згадані у “Енеїді”:
Пили на радощах сивуху і їли сім’яну макуху,…
І самі гарнії приправи з нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну і локшину на переміну,
Потім з підлевою індик; на закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу і з маком медовий шулик.
І кубками пили слив’янку, мед, пиво, брагу, сирівець,
Горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець.
- Котляревський – як той, хто запалив першу свічку в темряві мовного забуття. З нього почалася нова епоха українського слова.
Слайд 4: Чому важливо плекати українську мову
Бо її багато разів намагалися знищити — але вона вистояла.
- Українську мову забороняли щонайменше 134 рази, за даними деяких джерел, з часів царів до періоду СРСР. Деякі оцінки називають цифру 170 разів за 150 років. Ці заборони включали обмеження на використання в освітній, культурній та громадській сферах.
- Валуєвський циркуляр (1863): “не було, нема і не може бути української мови”.
- Емський указ (1876): заборона друку, сцен, освіти українською.
-
Радянські репресії проти українських письменників і мовознавців.
І все ж – мова вижила, бо її берегли люди.
Слайд 5: Класики української літератури
Це ті, хто творив мову як мистецтво.
- Тарас Шевченко – поет свободи й душі народу.
- Леся Українка – голос сили, ніжності й філософії.
- Іван Франко – мислитель, поет, революціонер слова.
- Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська – творці глибини, прозових творів, які розповідали про життя українців.
Слайд 6: Сучасні українські письменники
Мова живе, коли її творять сьогодні.
- Сергій Жадан – поет урбаністики, свободи, болю.
- Оксана Забужко – філософиня мови, жіночого досвіду, історії.
- Андрій Любка – мандрівник слова, есеїст, романіст.
- Ірина Цілик, Катерина Бабкіна, Тарас Прохасько – голоси нової чутливості.
Слайд 7: Як ми можемо плекати мову?
- Читай українські книжки – вони як чарівні портали.
- Спілкуйся українською – навіть якщо помиляєшся.
- Слухай українську музику, пиши щоденник, твори.
- Переглядай фільми, дубльовані українською.
Мова – як квітка: її потрібно поливати щодня. До слова, українська мова, одна з найпопулярніших для вивчення іноземцями у багатьох лінгвістичних застосунках. Тому пишайся, що ти її носій і намагайся використовувати якомога більше слів із 250-тисячного запасу.
