Основні тези
- 27 жовтня відбувся 26-й щорічний Всеукраїнський радіодиктант єднання, текст для якого створила Євгенія Кузнєцова, а зачитала Наталія Сумська.
- Учасники з усього світу, включно з антарктичною станцією “Академік Вернадський”, взяли участь у заході.
- Як це відбувалося – читайте у статті.
Радіодиктант 2025 / Фото: Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа
Сьогодні, 27 жовтня, відбувся 26-й Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Цьогорічний патріотичний флешмоб організували у День української писемності та мови.
Українці з усього світу приєдналися до нього. Про те, як поціновувачі української мови та знавці писали цьогорічний Радіодиктант, інформує 24 Канал.
Хто автор і читець тексту Радіодиктанту цього року?
Автором тексту Радіодиктанту національної єдності 2025 стала письменниця Євгенія Кузнєцова.
Твір мав назву “Треба жити!”.
Зачитувала текст артистка Наталія Сумська.
Радіодиктант транслювався на всіх платформах Суспільного – телебаченні, радіо і в цифровому форматі.
Варто зазначити, цьогорічний Радіодиктант національної єдності транслювався мовою жестів.
Як українці писали Радіодиктант 2025?
Українці брали участь у написанні диктанту по всій планеті – навіть на українській антарктичній станції “Академік Вернадський”.
Авторка цьогорічного тексту Євгенія Кузнєцова зазначила: ми живемо в трагічний час, і щодня знаходимо приводи для сліз. Тому вона прагнула, щоб тон диктанту був більш легким та простим, щоб уникнути зайвого суму.
Виконавиця Наталія Сумська підкреслила, що для неї диктування тексту Радіодиктанту – це подія, відповідальність, честь. Після закінчення читання вона висловила сподівання, що текст припав до душі слухачам і знайшов відгук у їхніх серцях.
Наталія Сумська зачитує текст Радіодиктанту 2025 року / скриншот відео
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий також долучився до написання Радіодиктанту на одній із локацій Києва. Він поділився, що не зміг позбутися страху перед можливими помилками. І висловив бажання, щоб система освіти не формувала цей страх у дітей, оскільки помилки є невід’ємною частиною прогресу.
Оксен Лісовий пише Радіодиктант – 2025 / скриншот відео
Диктант також писали в Ізмаїлі, що в Одеській області. Там учасники акції – викладачі, студенти, прикордонники, представники різних національностей – виконали в прямому ефірі “Одну калину” Софії Ротару.
Радіодиктант поєднує людей різноманітних культур навколо українського слова. Він підносить значимість мови та забезпечує її живе звучання,
– відзначив представник болгарської громади Сергій Нейчев.
Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров також взяв участь у Радіодиктанті 2025 року. Він зауважив, що мова є нашим ідентифікатором. Невипадково кожна імперія починала з ліквідації мов, бо саме мови сприяють руйнуванню імперій.
Мова – це останній компонент, який зберігається за будь-яких умов, оскільки мова існує в нас і є нашим загальним надбанням,
– додав він.
Долучилися до традиції і діючі військовослужбовці, ветерани, нещодавно звільнені з полону бійці та їхні рідні.
Ольга Андріанова / скриншот відео
Представниця “Асоціації родин захисників Азовсталі” Ольга Андріанова наголосила, що Радіодиктант – це збереження наших звичаїв, нашої національної самобутності.
У цей день важливо пам’ятати про цінність – можливість вільно спілкуватися українською мовою тут. Адже наші захисники, які зараз перебувають в полоні, щодня зазнають тортур за використання української мови – і про це не слід забувати, потрібно цінувати та боротися за наших захисників,
– підкреслила вона.
Цього року диктант також писали на станції “Академік Вернадський” – долучилися її науковці та працівники. Вони висловили подяку Силам оборони за те, що мають змогу писати цей диктант рідною мовою та виконувати свою наукову місію – гідно представляти Україну на світовій арені.
Диктант писали й на станції “Академік Вернадський” / скриншот відео
У День української писемності та мови згадали також і про письменників, які загинули від рук Росії. Тих, хто, за словами ведучого, більше не зможе створити текст для Радіодиктанту, але їхнє слово залишиться з нами. Це, зокрема, Максим Кривцов, Володимир Вакуленко, Вікторія Амеліна та інші.
Чому обурюється переможниця 2024 року?
На одній зі львівських локацій писала диктант переможниця 2024 року Христина Гоянюк. Вона поділилася особистими враженнями від написання цьогорічного тексту. При цьому була незадоволена.
Знаєте, я боюся щось говорити, аби не висловитися дуже різко,
– зізналася вона.
І додала, що за всі 26 років проведення диктантів, цей був першим, що її збентежив.
По-перше, погано прочитаний. Сам текст несерйозний. Краще б зачитував цей текст Павло Вишебаба, який робив це минулого року. За ним хоч можливо було писати, всі розділові знаки…
– відверто заявила Гоянюк.
Ведучий Роман Коляда не дав їй закінчити думку в ефірі та перехопив розмову.
Українці в соцмережах також вказували на те, що не встигали записувати речення. Навіть створили декілька мемів на цю тему.
Христина Гоянюк – переможниця Радіодиктанту – 2024 / скриншот відео
Які слова з тексту викликали подив в українців?
У тексті було багато слів, які спантеличили українців. Зокрема, діалектизми – як “лелітки”, “кияхи”, “пітятко”.
Якщо ви уважно слухали коментарі до цьогорічного Радіодиктанту, то могли помітити, як акторка Римма Зюбіна в прямому ефірі зазначила, що знає значення слова пітятко – це курча, курчатко. Так говорять на Закарпатті. Акторка підкреслила, що завдяки діалектам ми можемо збагачувати нашу мову.
Радіодиктант 2025 року: відеотрансляція
Що відомо про Радіодиктант національної єдності?
- Всеукраїнський радіодиктант національної єдності був започаткований командою Українського Радіо у 2000 році.
- Мета радіодиктанту – об’єднати якомога більше людей навколо України по всьому світу.
- При цьому – не перевіряти грамотність учасників, а написати Радіодиктант національної єдності – 2024 разом із великою кількістю людей з усього світу.
- Українці в соціальних мережах висловлювали своє розчарування щодо прочитання тексту в 2025 році.
- Христина Гоянюк, переможниця Радіодиктанту 2024 року, також критикувала цьогорічний текст і спосіб його прочитання, називаючи текст “несерйозним” та “погано прочитаним”.
- Авторка тексту Кузнєцова відповіла: “Це диктант національної єдності. Вас попереджали!”.
- Сумська назвала цей Радіодиктант “уроком скоропису”.
