Основні тези
- Дослідження з наглядовими радами в українських університетах демонструє неоднакові наслідки.
- Міністерство освіти і науки України націлене поліпшити стратегію, ймовірне включення студентів до наглядових рад та взаємодія з міжнародними інституціями для прогресу управлінських компетентностей.
Наглядові ради у вишах / Пресслужба КАІ
У певних університетах України впровадили пілотний проєкт – там почали функціонувати наглядові ради. Йдеться про Запорізький національний, Київський авіаційний інститут та Карпатський національний університет імені Стефаника.
Заступник очільника Міністерства освіти і науки з питань вищої освіти Микола Трофименко поділився з РБК-Україна міркуваннями щодо результатів цього дослідження. Про це повідомляє 24 Канал.
Як функціонують наглядові ради?
Чиновник зазначає: експеримент демонструє різні підсумки.
Ми з’ясували, що КАІ – зорієнтований на ділове середовище. Там група молодих завзятих спеціалістів із міцною наглядовою радою, з сильним лідером. У них достатньо випадків, коли вони беруть будівлю, де ремонту не було близько 40 років, ймовірно, та створюють лабораторії разом з роботодавцями. Сприяють розвитку дуальної освіти – готують студента, котрий згодом знаходить роботу в провідних компаніях,
– розповів заступник Лісового.
І додав, що всі випадки по-своєму унікальні. Оцінюватимуть їх остаточно пізніше.
Але те, що зараз відбувається, мені імпонує – з погляду підходів до управління, до брендингу, маркетингової стратегії, до вступної кампанії,
– уточнив чиновник.
Також розповів: у Запорізькому університеті – велика залученість місцевої влади, і заклад відчуває свою відповідальність за підсилення державних позицій у місті, у вихованні справжніх громадян України на прифронтових територіях. Це міцний регіональний університет, вагомий для Запоріжжя та області щодо закріплення там державницьких засад.
Карпатський університет має сильну академічну команду, міцні міжнародні зв’язки, особливі для України ініціативи, такі як обсерваторія на горі Піп Іван, молодіжний центр в Микуличині тощо. Ми прагнемо, щоб це зробили всі університети – налагодили співпрацю з владою, з бізнесом, з громадами. Експеримент показує, що бізнес може інвестувати в інфраструктуру, надавати технічні завдання, яких фахівців готувати. А це розвиватиме нашу економіку і сприятиме відновленню,
– каже він.
Як МОН удосконалюватиме стратегію?
Чиновник при цьому зазначив, що МОН має намір покращити дану стратегію.
Можливо, залучити до наглядових рад колективи, можливо, студентів. І ми плануємо, що така форма керівництва університетами буде так само можливою, як і традиційна, визначена законом України “Про вищу освіту”. Ми бачимо в цьому й антикризовий механізм, і складову розвитку,
– зауважив заступник Лісового.
І додав, що окремо для підсилення управлінських можливостей МОН спільно зі Світовим банком і Британською Радою реалізують програму розвитку академічних менеджерів. Її мета – до травня 2026 року навчити тисячу управлінців університетів. У першому циклі підготували приблизно 450 учасників; зараз триває другий. Програма охоплює стратегічне планування, фандрейзинг та сучасні управлінські методи.
- У МОН також повідомили, чи буде зимова вступна кампанія у виші в Україні та для кого.
