Аналітичний центр Cedos на замовлення міжнародного благодійного фонду savED за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провів дослідження «Війна та освіта: як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи», в якому аналізується, як повномасштабна війна вплинула на доступ до загальної середньої освіти. В службі освітнього омбудсмена провели аналіз результатів.
Однією з головних проблем респонденти називають освітні втрати. Діти, які перебували в зонах бойових дій, окупованих територіях були взагалі позбавлені доступу до навчання. Інші пропускали заняття повітряні тривоги, відключення електроенергії, інтернету та мобільного зв’язку внаслідок обстрілів. Більшість учнів та учениць, які вчаться за дистанційною або змішаною формою навчання також мають проблеми з доступом до навчання, зокрема через брак гаджетів для навчання та належного робочого місця вдома. 11% батьків вказали, що їхні діти не мають власного гаджета для навчання або робочого місця вдома.
85% батьків зауважили, що прогалини у знаннях дітей матимуть негативний вплив на їхню освіту та майбутнє. Тому слід впроваджувати програми з надолуження освітніх втрат., про що наголошують 72% батьків.
Другою проблемо. Є надмірне навантаження на дітей. Школярі, які навчаються на дистанційній формі, більше часу присвячують навчанню вдома щодня, на додаток до відвідування уроків, порівняно з дітьми, які навчаються очно або за змішаною формою.
У дослідженні звертається увага на необхідність переглянути розвиток освітньої мережі. Плани розвитку освітньої мережі мають враховувати переміщення учнів та учениць через воєнні дії та реформу НУШ, зокрема потребу створити мережу старших шкіл (ліцеїв), спроможних надавати профільну середню освіту.
Автори звіту надають рекомендації щодо забезпечення доступу до освіти в умовах воєнного стану:
- Постійний моніторинг доступності середньої освіти у розрізі громад з оцінкою частки дітей, які навчаються дистанційно, та можливостей для синхронного дистанційного навчання.
- Створення можливостей для змішаного навчання у громадах зі зруйнованими школами: освітніх центрів, модульних шкіл, тимчасових навчальних приміщень у громадських будівлях, що вціліли.
- Забезпечення учасників освітнього процесу навчальними та методичними матеріалами (зокрема паперовими підручниками) і гаджетами, що підходять для дистанційного навчання, насамперед у регіонах, де з безпекових причин усі або переважна більшість дітей навчаються дистанційно.
- Спорудження й облаштування шкільних сховищ. Облаштовані укриття мають бути повноцінними, безпечними та комфортними просторами, зі зв’язком і доступом до мережі, обладнаними всіма необхідними засобами навчання, щоб забезпечити принаймні кількагодинні заняття по змінах.
- Забезпечення потреби у шкільних автобусах і розширення маршрутів їхньої роботи, забезпечення транспортом вчителів. Автобуси можуть підвозити не лише до опорних шкіл, а й до шкіл, де є укриття.
Підписатись
Для подолання наслідків війни необхідно:
- Виміряти освітні втрати, особливо дітей із вразливих груп, на національному рівні та надати вчительству ефективні інструменти для діагностики таких втрат.
- Вивчити вплив повномасштабної війни на вразливі групи учнівства (учнів сільської місцевості, зокрема через те, що більшість звільнених територій – це села, учнів з ООП, учнів із родин, де є загиблі під час війни, зокрема у яких загинули батьки. Цю вразливість певних категорій, на переконання авторів дослідження, слід враховувати при дослідженні освітніх втрат, дизайні та наданні допомоги у відновленні доступу до освіти.
- Запустити Національну програму з компенсації освітніх втрат.
- Забезпечити сталу роботу системи психоемоційної підтримки учасників освітнього процесу. Необхідно сформувати програму психологічної підтримки для учасників освітнього процесу, що включатиме як зусилля професійних психологів та психологинь, так і інтенсивне навчання вчителів та вчительок, як оцінювати психоемоційний стан дитини та власний, як діяти у випадку ознак травматичного розладу.
- Для відновлення системи середньої освіти слід:
- Створити систему збору інформації про руйнування закладів освіти.
- Оновити плани розвитку освітньої мережі.
- Посилювати спроможність щодо планування та здійснення відновлення, а також подальшої реалізації освітньої політики на регіональному (обласному) та місцевому рівнях.
- Забезпечити освітнє середовище у всіх школах відповідно до стандартів і рекомендацій МОН.
- Продовжити реформу Нової української школи. План імплементації НУШ потребує перегляду й оновлення. Також необхідно здійснити етапи, що їх не було належним чином реалізовано протягом останніх 2 років, зокрема перенавчання вчителів та вчительок базової школи, підготовку та друк навчальних матеріалів, створення електронної системи збору даних і менеджменту освіти, осучаснення системи оплати праці вчителів та вчительок, спрощення документообігу, оновлення системи моніторингу та незалежного оцінювання навчальних результатів, а також створення належного освітнього середовища.
