Основні положення
- Вираз “розчіска” в українській мові є розмовним варіантом, менш прийнятним з точки зору літературної норми; основний літературний термін – “гребінець”.
- У сфері догляду за волоссям також можна використовувати “щітка для волосся”.
Чим ви розчісуєте волосся? / Freepik. Ілюстративне фото
Зазвичай важко позбутися суржику та калькувань у повсякденній мові. Однак українські слова, що звучать набагато гармонійніше, поступово витісняють нав’язані.
Чи існує в українській мові слово “розчіска” і як правильно назвати цей інструмент, розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення ресурсу “Горох”.
Як іменується приладдя для розчісування волосся?
Як ви називаєте об’єкт, яким щоденно розчісуєте волосся – розчіска? В українській мові такого слова немає, це калька з російського “расчёска”. І це досить цікава ситуація, оскільки слова – “чесати”, “розчісувати” у нас є, але предмета з таким коренем слова не існує.
“Розчісувати” – це дієслово, яке вказує на процес розчісування волосся гребінцем або щіткою, але не “розчіскою”.
Традиційно в українській мові під дефініцією – “продовгувата пластинка із зубцями (з одного або двох боків) для розчісування або скріплення волосся та прикрашання жіночої зачіски” закріплюють назви:
- гребінь,
- гребінець,
- гребінка.
Ці слова зафіксовані в словниках, літературі ХІХ – початку ХХ століть та усній народній творчості:
- Не рівняй усіх під один гребінь.
- Це йому так потрібно / так личить, як сліпому гребінь.
- Доки Мар’я розшукувала гребінця, Марина розплела Христі косу. Густе волосся, немов хвиля, спадало аж до землі (Панас Мирний).
Отже, “гребінь” – головна літературна форма, яку реєструють словники. Можна зустріти і варіант – “щітка для волосся”, але тут ідеться про іншу форму об’єкта, однак з тим самим призначенням.
Хоча слід зазначити, що у “Словнику української мови” в 11 томах, зафіксовано слово “розчіска” як розмовний, але воно не є основним.
“Гребінь” – слово багатозначне. В українській мові так називають:
- інструмент для розчісування;
- оздобу для волосся – замість шпильки;
- прядильне знаряддя;
- виріст на голові деяких птахів;
- верхню грань чогось;
- тип орнаменту на писанці.
Гребені – різьблені з дерева, кістки, рогу, зроблені з металу та прикрашені дорогим камінням – це справжні витвори мистецтва та цінні прикраси, наприклад, скіфський золотий гребінь із кургану Солоха.
Золотий гребінь з кургану Солоха / Вікіпедія
Звісно, і гребінь, і гребінка, і гребінець – можуть бути прізвищами та назвами населених пунктів. А ще існує жива істота – морський гребінець, який має характерну рельєфну поверхню.
Ну і щоб ви не плутали, врахуйте словничок:
Не “кудрі” – а КУЧЕРІ,
Не “пряді ” – а ПАСМА,
Не “чьолка” – а ЧУБЧИК або ГРИВКА,
Не “прічьоска” – а ЗАЧІСКА,
Не “парикмахер” – а ПЕРУКАР.
Використання нормативних форм сприяє уникненню суржику та збереженню автентичності української мови. Тому, наступного разу замість – “Мені потрібна розчіска”, скажіть – “Мені потрібен гребінець” або “Мені потрібна щітка“. Розмовляйте українською!
