Як українською назвати багнюку? Чи фіксують словники таке слово?

Основні тези

Слово “грязь” не є автохтонним українським, воно розглядається як запозичення з російської, хоча й зафіксоване в лексиконах.
В українській мові вживають слова “бруд”, “багно”, “болото” та інші, враховуючи контекст, для опису забруднення.

Коли можна казати слово “грязь” українською? / Freepik. Ілюстративне фото

Через спільне давньослов’янське коріння деякі слова в російській та українській мовах можуть бути ідентичними, подібними або наявними в одній мові, але відсутніми в іншій. Але знайомі ми з ним через нав’язування чужої мови.

Чи наявне слово “грязь” в українській мові, розповідає 24 Канал, посилаючись на тлумачний словник української мови.

Чи є слово “грязь” в українській мові?

Погода в кінці осені часто асоціюється з “гряззю” під ногами. Але чи існує таке слово в нашій мові?

Слово “грязь” походить із давньоруської мови (грѧзь), що означало “бруд, багно, багниста субстанція”.
Його основа пов’язана з праслов’янським grędzь / gręzь, яке мало значення “багно, липка земля”.

Спочатку воно характеризувало природний феномен – мокру землю, багно, намул. Згодом значення розширилось і почало означати будь-який бруд.

Українські словники, зокрема Словник Грінченка, і сучасні онлайн-ресурси, такі як Словник.UA, реєструють слова “грязь” та “грязний”. Воно трапляється і в українській літературі.

Слово “грязно” означає “неохайно, брудно”, коли мова йде про фізичний стан місця або предмета. Але є і переносне значення – нечесно, аморально, негідно, характеризуючи ганебні дії, несумлінну гру чи непристойні висловлювання, анекдоти. Також для опису кольору – неприємний, тьмяний колір.

Проте, незважаючи на те, що слово є в словниках, для української мови “грязь” не є органічним для позначення чогось не чистого. Ми вживаємо інші відповідники, залежно від контексту:

бруд – загальне позначення нечистоти (“на одязі бруд”). А також пил на одязі чи в кімнаті.
грязюка / багнюка / грязиво / грязота – про розкислу землю під ногами.
багно / твань / тванюка – багниста маса, в’язка земля (“заліз у багно”).
болото – більш широке поняття, природна місцевість (“мешкати біля болота”).

У переносному значенні – витягати (витягти) з грязі когось – допомагати комусь звільнитися від принизливого становища, бідності тощо. Однак, замість метафори зі словом грязь, можна висловитися інакше: “бруд у душі”, “вибратися з багна”, “погрузнути в болоті”.

А замість “грязно / грязний”, якщо йдеться про одяг або приміщення – вжити “брудний”: брудні чоботи, в кімнаті брудно, брудний посуд.

Отже, у такій формі слово “грязь” вважається русизмом.

Зверніть увагу! В українській мові є слово “грязі” у значенні – “лікувальні грязі (пелоїди)” і “грязелікування”. Це природні утворення (торфові, мулові, сопкові), які використовуються для терапії завдяки тепловому, механічному та хімічному впливу на організм. Вони збагачені мінералами, органічними речовинами та мікроелементами, корисними у лікуванні широкого спектра захворювань, особливо опорно-рухового апарату, шляхом поліпшення кровообігу, зменшення запалення та стимуляції регенерації тканин.