Основні тези
- Українське слово “однофамілець” позначає особу, котра має ідентичне прізвище або ім’я, але не є членом сім’ї.
- В українській словесності частіше застосовують слово “тезко”, котре має подібний сенс, проте вказує на спільне ім’я.
Як замінити слово “однофамілець” / Freepik. Иллюстративное фото
Будь-яка мова містить певний відсоток позичених слів. Однак, для багатьох із них існують власні, оригінальні еквіваленти.
Чи потрібно обмежуватись тільки терміном “однофамілець”, інформує 24 Канал, посилаючись на тлумачення Рамі Аль Шаєра.
Який еквівалент до слова “однофамілець”?
Деякі вирази в українській мові можуть здаватися суржиком. Проте, це не завжди так. Але для тих, що виглядають “не своїми”, є і власні – “рідні” відповідники з автентичними наголосами та вимовою.
Таке звичне “однофамілець“, іноді викликає запитання – чи воно питоме? Це слово є в українській мові, але широковживаним стало у ХХ столітті.
Хто такий однофамілець?
Однофамільцем називають людину, не родича, яка має з кимось однакове прізвище чи ім’я. Це слово зафіксовано в українських словниках.
Слово утворене з двох частин – “одно” та “фамілія”, де “фамілія” – у значенні “родина”.
Візьміть до уваги! “Фамілія”, в українській мові, – це не прізвище. А використовується для визначення належності до сім’ї – родинний / фамільний спадок.
Проте, в українській літературі частіше вживають інше слово, що використовується в аналогічному значенні – тезко. З наголосом як на перший, так і на останній склад – тезкО.
Але пам’ятайте, що слово не слід вимовляти як російське – “тёзка”, це вже точно суржик.
Хто такий тезко: перегляньте відео
@show_rami
Inst: rami_al_shaer
♬ Little Things – Adrián Berenguer
Правда, пояснюють цей термін, як – “той, хто має з кимось ідентичне ім’я”.
- Було в нашім селі кілька багатих шляхтичів, ще й тезки Довбанюкові. (Іван Франко).
- – Ми з вами вже стільки часу спілкуємося, а як вас звати, я ще й досі не знаю. – Я тезко вашому батькові, Сергій Петрович. (Вадим Собко).
А походження слова пов’язують із займенником – “той”, який інколи використовують як “тей”, “тейво”.
Отже, наступного разу, коли зустрінете особу з тим самим прізвищем та ім’ям, назвіть її коротким – тезкО. Говоріть українською!
