Основні тези
- Існує розбіжність між лінгвістами стосовно коректності вживання терміну “підодіяльник”, який розглядають як запозичення з російської мови.
- Рекомендовано застосовувати вирази “підковдра” або “наволока” для позначення чохла на ковдру в українській мові.
Як українською “підодіяльник” / Freepik. Ілюстративне фото
Суржик чи рідне – як часто ви себе зловили на цій думці, як висловитися, щоб не згрішити проти мови. Власне і мовознавці у цій дилемі теж можуть дискутувати.
Про можливі відповідники до слова “підодіяльник”, інформує 24 Канал, посилаючись на роз’яснення Рамі Аль Шаєра.
Як перекладається слово “підодіяльник”?
Вранці так не хочеться вибиратися з-під теплої ковдри, загорнутої у затишний “підодіяльник”. Однак чи дозволено для опису постільної білизни в українській мові використовувати дане слово?
Переглядаючи словники і вивчаючи тлумачення мовознавців можемо наштовхнутись на протиріччя.
Деякі лінгвісти дотримуються погляду, що звичне слово “підодіяльник” – це суржик, скалькований варіант російського “пододеяльник”, який проник у наше мовлення ще з радянських часів. І хоча слово укорінилося, воно не відповідає правилам української мови.
Логіка обґрунтування проста, в нашій мові немає “одіяла”, а річ, в яку загортаємось для зігрівання та укриття називається – ковдра. Тому коректним словом слід вважати – підковдра.
А ще можна зустріти давнє споконвічне слово – “наволока”, яке можливо вживати для чохла і на подушку (що більш звично – наволочка), і на ковдру.
Підодіяльник чи наволока: дивіться відео
Проте, інші мовознавці, переконують, що в українських словниках, можна знайти слово “одіяло” і дефініцію до нього – “те саме, що ковдра”. Та синоніми й діалектизми до нього:
- ковдра,
- ковдрочка,
- коц,
- коцик,
- коцичок,
- ліжник,
- покривало,
- прикривало,
- укривало.
А тому якщо існує “одіяло”, то чому не може бути “підодіяльника”.
Однак, для текстових редакторів “підодіяльник” – це огріх і пропонують варіант – підковдра. Тому більш правильно застосовувати саме це слово, або ж – “наволока” в залежності від контексту. Це не тільки мовна деталь, а крок до очищення нашої мови від кальок та русизмів.
Цікаво! А ось слово “постіль” в українській мові має два наголоси. Можна вимовляти “пОстіль”, а можна і – “постІль”. Тому можете вільно виголошувати обидва варіанти без помилки.
Мова – це не лише інструмент комунікації, а й індикатор ідентичності. Коли ми віддаємо перевагу питомим словам, ми обираємо себе. Розмовляйте українською!
