Основні тези
- В українській мові прийнято промовляти привітання вранці як “Доброго ранку!” у родовому відмінку, хоча “Добрий ранок!” також вживається і має давні приклади застосування.
- Мовні звичаї еволюціонують, і обидві форми привітань активно існують у мові, що засвідчується словниками та творами відомих українських письменників.
Як вітатися вранці? / Freepik. Ілюстративне фото
Привітання – складова щоденного спілкування. І навіть такий буденний елемент мовлення має власні правила та форму.
Про те, як вірно вітатися зранку, розповідає 24 Канал, спираючись на репетиторку з мови @_illona.teacher_.
“Доброго ранку” чи “Добрий ранок” – як правильно?
Кожного ранку ми вітаємо, зичачи один одному чудового дня, світла й тепла. Але навіть у таких простих і звичних словах можливо припуститися неточності.
Вітаючись, ми можемо вимовити “Доброго ранку” або “Добрий ранок”, але яке з привітань є нормативним?
В українській мові для кожної пори доби є своє привітання, і навіть не одне. І для кожного є своя форма, яка сформувалась мовною традицією та зафіксована у правилах теперішнього правопису.
Для ранку у нас ухвалене вітання у родовому відмінку – “Доброго ранку!”. Мовознавці це пояснюють звичаєм бажати заздалегідь, ранок це початок дня, отже, бажають чогось гарного цього ранку.
Для іншого часу доби прийняті вітання:
- Добрий день! / Добридень!
- Добрий вечір! / Добривечір!
- Доброї ночі!
Ці вітання можливо вважати універсальними, як приятельськими, так і офіційними. Проте окрім них маємо ще низку інших привітань, котрі підходять для будь-якої пори доби:
- Привіт!
- Вітаю!
- Доброго здоров’я!
- Здоров!
- Моє шанування!
- Як ся маєш?
- Дай Боже здоров’я!
- Слава Ісусу Христу!
Для офіційної комунікації форми вітань визначені, але розмовна мова може відрізнятися і це не завжди помилка та неграмотність.
Як вітатися вранці: дивіться відео
Що ще варто знати про ранкове вітання?
Незважаючи на усталені форми, дедалі частіше філологи та мовознавці заявляють, що мовна традиція змінювалася та може змінюватися й надалі. Тому в цьому питанні не варто бути аж таким категоричним, особливо, що це все одно про чемність.
Але досліджуючи словники, як повідомляє Вікіпедія, ми можемо побачити, що “Добрий ранок!” також було поширене серед українців.
Словник Бориса Грінченка 1909 року, фіксує форми привітань “добридень”, “добривечір” і навіть “добридосвіток” (вітання на світанні). А таких звичних “Доброго ранку!” чи “Добрий ранок!” ще не існувало.
А російсько-український словник Кримського і Єфремова (1924 – 1933) до привітання “Доброго ранку!” має позначку – “тільки в інтелігентів”. Тобто частина містян почала впроваджувати його в мовлення, а селяни послуговувалися формулами “добридень” і “добривечір”.
У російсько-українському фразеологічному словнику 1927 року, складеному Віктором Підмогильним та Євгеном Плужником, вираз “Доброе утро!” має лише один переклад – “Добрий ранок!”.
Форму “Добрий ранок!” застосовували і митці української літератури:
- “Добрий ранок, – відповіла вона на моє незграбне привітання” (Улас Самчук).
- “Добрий ранок, братчики! – привіталися подорожні”. (Володимир Малик).
Вже в радянський період, у російсько-українському словнику стійких виразів (1959 рік), фіксуються обидві форми – “Доброго ранку!” та “Добрий ранок!”. Це засвідчує, що обидва варіанти активно співіснували в мовленні.
Як бачимо, мовні тенденції змінилися в середині ХХ століття. Певний час мовні форми співіснували, а тому не можна жодну вважати хибною. Як сьогодні знову повертаються “Доброго дня!” і “Доброго вечора!”, які раніше теж не були типовими.
Мовна культура вітання – це не тільки правила, а й тепло, яке ми вкладаємо у слова. Головне, аби кожне ваше “Доброго ранку” чи “Добрий ранок!” було щирим!
