Основні тези
- Українською мовою квіти, що їх знають як “георгіни”, мають назву “жоржини”, і це є загальноприйнята літературна форма.
- Жоржини мають наукову назву Dahlia coccinea, а їхньою колискою виступає Мексика.
Букет жоржин – чудовий подарунок! / Pinterest
В українській мові рослини наділені власними найменуваннями. Іноді трапляється, що нам відома лише спотворена, запозичена назва.
Про те, як правильно називати слово “георгін”, розповідає 24 Канал, посилаючись на джерело “Горох”.
Який відповідник в українській мові до слова “георгін”?
Від серпня до початку холодів на квітниках милують око квіти, які багато хто знає як – “георгіни”. Це улюблена рослина для осінніх композицій. А великий вибір відтінків та форм робить їх справжніми лідерами серед квітів.
Іменування квітки походить від прізвища петербурзького ботаніка, академіка Іоана Георгі (Georgi), котрий розпочав культивувати та виводити нові види квітки, і цю назву їй дали у 1801 році.
Дане найменування квітки майже у всіх слов’янських мовах має схоже звучання, що перегукується з вимовою імені Георгій:
- російська – георги́н, георги́на,
- польська – georgin,
- чеська – jiřina,
- словацька – georgína,
- болгарська – герги́на,
- молдавська – ѓургина, георги́на,
- хорватська – георги́на.
Проте, в українській мові є інша назва цієї рослини – жоржини. Саме так, ця назва квітки перекладається і вона зафіксована як літературна. Вірогідно, українська звукова форма бере початок від імені Жорж.
- Зорі вночі, як жоржини (Терень Масенко).
- До нього [Олександра Петровича] тягнуться освітлені місяцем пишні червоні жоржини. (Михайло Стельмах).
- Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину (Юрій Смолич).
Ботанічна ідентифікація рослини – Dahlia coccinea, таким чином її назвав очільник Мадридського ботанічного саду Антоніо Хосе Каванільєс у 1791 році. Також на честь шведського ботаніка Андерса Даля.
Отже, якщо ви почуєте іншу назву – далія, то знайте, що це про ту ж саму квітку, і ця назва поширена у Західній Європі.
Варто зазначити, що чимало квітів в Україні мають інші іменування, ніж в російській мові, а ще мають місцеві діалектичні назви, як от ще одна осіння красуня – гладіолус.
Клумба жоржин / Pinterest
Цікаві відомості про жоржини, чи знайомі ви з ними?
Землею походження жоржин є Мексика. Де місцеві жителі цінували ці квіти не тільки за їхню чарівність, але й за практичність – порожнисті стебла, і вживали в їжу бульби. А їх розповсюдження в Європі – це справжня детективна історія, як інформує ресурс Вікіпедія.
До Мадрида з Мексики насіння надіслав Ніколя Жозеф Тьєрі де Менонвіль, якого відрядили для збору кошенілі. Їх посадили і вони розцвіли у жовтні 1789 року. Тривалий час їх культивували лише в ботанічному саду та в царському дворі.
Згодом, квіти з’явилися у Франції, іспанці звинуватили французів у їхньому викраденні. І квітка стала поширюватися Європою та з’являються нові види.
Але на початку ХІХ століття жоржини стали зникати, і за дикими видами до Південної Америки відправили експедицію, щоб провести їх схрещування.
Відзнаку знахідки отримують Олександр Гумбольдт та Еме Бонплан: протягом п’яти років вони подорожували Америкою, відвідавши Венесуелу, Чилі, Колумбію, Перу, Бразилію, Кубу, США, і тільки в горах Мексики їм вдалося їх знайти.
У XIX столітті Європа пережила навіть “жоржиновий бум”. Ціни як на зрізані квіти, так і на бульби були настільки високими, що поширювалися легенди про те, як звичайні садівники ставали надзвичайно заможними.
На сьогоднішній день налічують більше 15 тисяч різновидів, які класифікують за будовою квітки, кольором, розміром та висотою рослини. Головні групи включають:
- кактусові (загострені пелюстки),
- помпонові (круглі, щільні),
- півонієподібні (густомахрові, з плоскими пелюстками),
- декоративні (різні форми),
- прості (схожі на ромашку),
- кулясті (наповнені, схожі на кулю),
- анемоноподібні,
- бахромчасті,
- комірцеві.
Єдиного кольору жоржин, якого ще не змогли досягти селекціонери – це блакитний.